Война

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Война, -ни, ж. = Війна. На войну йдучи по чужу голову, й свою неси. Ном. № 4205.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ВОЙНА, и, жін.

1. Організована збройна боротьба між державами, суспільними класами тощо. Війна людей їсть, а кров'ю запиває (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 78); Війну [1914—1915] ведуть усі великі держави заради грабежу, поділу світу, за ринки, за поневолення народів (Ленін, 21, 1950, 391); А між тим приготовання [приготування] до робітницької війни швидко кінчилися (Іван Франко, V, 1951, 413); Щоб війни не знати, Щоб у мирі жить, — Армія Радянська На посту стоїть (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 10).

Война́складне суспільно-політичне явище, пов'язане з розв'язанням протиріч між державами, народами, національними і соціальними групами з переходом до застосування засобів збройної боротьби, що відбувається у формі бойових дій між їх збройними силами. Це специфічна форма вияву соціальних відносин, у якій домінує збройна боротьба як продовження політики, що підпорядковує своїм цілям усі сфери суспільного життя.

Ілюстрації

1de9507ed5ec7960326439b09e98535c0.jpg 180618a6bf58d4014d53f11e3a9954e81054.jpg Images34544322.jpg 6538571 2922da5.jpg

Див. також

Додаткові відомості