Відмінності між версіями «Водопійло»
(→Сучасні словники) |
|||
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | 1. Місце на річці, озері, де напувають худобу або куди приходять дикі тварини, щоб попити. — ''Товар, паночку, погнав напувати. Та онде й він, — указала Оришка в вікно, уздрівши Кирила, що гнав теляток та овечат від водопою'' (Панас Мирний, III, 1954, 310); ''Тимко взяв у руки батіг і.. погнав волів до водопою'' (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 13); ''Для копитних звірів влаштовують штучні водопої'' (Наука і життя, 8, 1959, 34); ''Кладуть стару на сіно і тихенько везуть у балище на водопійло'' (Пантелеймон Куліш, Маруся Богуславка, VI | + | 1. Місце на річці, озері, де напувають худобу або куди приходять дикі тварини, щоб попити. — ''Товар, паночку, погнав напувати. Та онде й він, — указала Оришка в вікно, уздрівши Кирила, що гнав теляток та овечат від водопою'' (Панас Мирний, III, 1954, 310); ''Тимко взяв у руки батіг і.. погнав волів до водопою'' (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 13); ''Для копитних звірів влаштовують штучні водопої'' (Наука і життя, 8, 1959, 34); ''Кладуть стару на сіно і тихенько везуть у балище на водопійло'' (Пантелеймон Куліш, Маруся Богуславка, VI). |
2. Пиття води тваринами. ''І такою сонливістю повіває від тих погорблених хаток, мов у жаркий день від череди на стійлі після водопою'' (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 369); ''До ріки з пасовища лісного спускався Олень той, спраглий на сонці, жадобу втомить водопоєм'' (Гомер, Одіссея, перекл. Бориса Тена, 1963, 177). | 2. Пиття води тваринами. ''І такою сонливістю повіває від тих погорблених хаток, мов у жаркий день від череди на стійлі після водопою'' (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 369); ''До ріки з пасовища лісного спускався Олень той, спраглий на сонці, жадобу втомить водопоєм'' (Гомер, Одіссея, перекл. Бориса Тена, 1963, 177). | ||
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
|} | |} | ||
| − | == | + | ==Іншими мовами== |
| + | |||
| + | російською – водопойло | ||
| + | |||
| + | англійською – watering-place | ||
| + | |||
| + | німецькою – wasserstelle | ||
| + | |||
| + | польською – wodopój | ||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Поточна версія на 23:30, 17 листопада 2018
Водопійло, -ла, с. = Водопій. І ручаї шумлять проміж горами звірятам польовим на водопійло. К. Псал. 236. Круг водопійла в балищах кочують татари з кіньми, вівцями й волами. К. МБ. X. 17.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. Місце на річці, озері, де напувають худобу або куди приходять дикі тварини, щоб попити. — Товар, паночку, погнав напувати. Та онде й він, — указала Оришка в вікно, уздрівши Кирила, що гнав теляток та овечат від водопою (Панас Мирний, III, 1954, 310); Тимко взяв у руки батіг і.. погнав волів до водопою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 13); Для копитних звірів влаштовують штучні водопої (Наука і життя, 8, 1959, 34); Кладуть стару на сіно і тихенько везуть у балище на водопійло (Пантелеймон Куліш, Маруся Богуславка, VI).
2. Пиття води тваринами. І такою сонливістю повіває від тих погорблених хаток, мов у жаркий день від череди на стійлі після водопою (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 369); До ріки з пасовища лісного спускався Олень той, спраглий на сонці, жадобу втомить водопоєм (Гомер, Одіссея, перекл. Бориса Тена, 1963, 177).
Ілюстрації
|
|
|
Іншими мовами
російською – водопойло
англійською – watering-place
німецькою – wasserstelle
польською – wodopój
