Відмінності між версіями «Вогненний»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | ВОГНЕ́ННИЙ (розм. ОГНЕ́ННИЙ), а, е. <br /> | ||
| + | 1. Прикм. до вого́нь <br /> | ||
| + | 1. ''Огненна стріла прорізала усе небо (Кв.-Осн., II, 1956, 414);'' <br /> | ||
| + | ''Вогненні стрічки звивалися над їхніми [літаків] моторами (Кучер, Чорноморці, 1956, 104);'' <br /> | ||
| + | '''* Образно.''' ''Як Гастелло, ..він [Соколов] на голови ворогів своє серце вогненне кинув, свій літак з висоти повів (Гонч., Вибр., 1959, 168);'' <br /> | ||
| + | '''//''' ''Який яскраво світить, випромінює.'' <br /> | ||
| + | Прага вся була в гомоні,.. у вогненних переливах реклам, у блиску вітрин (Тич., III, 1957, 365); <br /> | ||
| + | '''//''' Дуже гарячий. <br /> | ||
| + | ''Подушка була гаряча, як полум’я, і немилосердно палила й без того вогненні Костеві щоки (Донч., І, 1956, 98).'' | ||
| + | |||
| + | 2. перен. Який має колір вогню; яскраво-червоний. <br /> | ||
| + | ''Рудий фельдшер став вогненним від люті (Ю. Янов., II, 1958, 210);'' <br /> | ||
| + | ''Жар-птиця легко гойдалася на гілці, розпустивши віялом свій вогненний хвіст (Донч., IV, 1957, 204).'' | ||
| + | |||
| + | 3. перен. Сповнений енергії, запалу; пристрасний. <br /> | ||
| + | ''Всі почування і прагнення народу він [Т. Шевченко] перелив у вогненні рядки своїх творів (Іст. укр. літ., II, 1956, 619);'' <br /> | ||
| + | Вогненного нам треба слова! Такого, щоб мільйони виховувало: глибоко, партійно, реально, інтернаціонально! (Тич., III, 1957, 9); <br /> | ||
| + | '''//''' З яскравим, полум’яним блиском (про очі, погляд тощо). <br /> | ||
| + | ''Вогненним зором зиркнув він на матушку ігуменю, і та відповіла йому басовитим привітним смішком (Донч., III, 1956, 171);'' <br /> | ||
| + | '''//''' Сповнений напруженої боротьби й бурхливих подій. <br /> | ||
| + | ''Вагров міг би багато розповісти Марії про ті вогненні роки, коли її ще на світі не було (Кучер, Чорноморці, 1956, 23). | ||
| + | ''<br /> | ||
| + | 4. Стос. до вогню (в 6 знач.). <br /> | ||
| + | ''Нечуваної сили і завзяття — Стелився гул вогненних канонад (Ю. Янов., V, 1959, 63);'' <br /> | ||
| + | ''Вогненний наліт ескадри накрив стоянку ворожих кораблів у порту (Кучер, Чорноморці, 1956, 57).'' | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 23:24, 24 листопада 2017
Вогненний, -а, -е. = Огненний. Гаряча смола та сірка неначе вогненна річка розливаються. Стор. МПр. 47.
Зміст
Сучасні словники
ВОГНЕ́ННИЙ (розм. ОГНЕ́ННИЙ), а, е.
1. Прикм. до вого́нь
1. Огненна стріла прорізала усе небо (Кв.-Осн., II, 1956, 414);
Вогненні стрічки звивалися над їхніми [літаків] моторами (Кучер, Чорноморці, 1956, 104);
* Образно. Як Гастелло, ..він [Соколов] на голови ворогів своє серце вогненне кинув, свій літак з висоти повів (Гонч., Вибр., 1959, 168);
// Який яскраво світить, випромінює.
Прага вся була в гомоні,.. у вогненних переливах реклам, у блиску вітрин (Тич., III, 1957, 365);
// Дуже гарячий.
Подушка була гаряча, як полум’я, і немилосердно палила й без того вогненні Костеві щоки (Донч., І, 1956, 98).
2. перен. Який має колір вогню; яскраво-червоний.
Рудий фельдшер став вогненним від люті (Ю. Янов., II, 1958, 210);
Жар-птиця легко гойдалася на гілці, розпустивши віялом свій вогненний хвіст (Донч., IV, 1957, 204).
3. перен. Сповнений енергії, запалу; пристрасний.
Всі почування і прагнення народу він [Т. Шевченко] перелив у вогненні рядки своїх творів (Іст. укр. літ., II, 1956, 619);
Вогненного нам треба слова! Такого, щоб мільйони виховувало: глибоко, партійно, реально, інтернаціонально! (Тич., III, 1957, 9);
// З яскравим, полум’яним блиском (про очі, погляд тощо).
Вогненним зором зиркнув він на матушку ігуменю, і та відповіла йому басовитим привітним смішком (Донч., III, 1956, 171);
// Сповнений напруженої боротьби й бурхливих подій.
Вагров міг би багато розповісти Марії про ті вогненні роки, коли її ще на світі не було (Кучер, Чорноморці, 1956, 23).
4. Стос. до вогню (в 6 знач.).
Нечуваної сили і завзяття — Стелився гул вогненних канонад (Ю. Янов., V, 1959, 63);
Вогненний наліт ескадри накрив стоянку ворожих кораблів у порту (Кучер, Чорноморці, 1956, 57).
Ілюстрації
|
|
|
|
