Відмінності між версіями «Вовчиця»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | '''ВОВЧИЦЯ''', ''і, жін. Самиця вовка. То не вовчиця ховається з вовченятами, тікаючи до своєї нори, то мати тікає з сином (Нечуй-Левицький, I, 1956, 103); Вовчиця сиділа, насторожено озираючись, і перша помітила нас (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 44); * Образно. Чи я знала, ще сповита, Що тая цариця — Лютий ворог України, Голодна вовчиця (Тарас Шевченко, I, 1951, 297). | ||
| + | '' | ||
| + | |||
| + | '''Вовчиця''' ''(лат. Lupa Capitolina) — етруська бронзова скульптура, за стилістичними ознаками датована V століттям до н. е. і ще ніби з античності зберігалася в Римі. Зображує (приблизно в натуральну величину) вовчицю, яка вигодовує молоком двох немовлят — Ромула і Рема, легендарних засновників міста. Вважається, що вовк був тотемом сабінів та етрусків, а статуя перенесена в Рим на знак злиття римлян з цими народами.'' | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 15:54, 3 листопада 2013
Вовчиця, -ці, ж. Волчица. Приходить на залісок, аж вовчиця на сонці з вовченятами грається. Рудч. Ск. І. 134.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ВОВЧИЦЯ, і, жін. Самиця вовка. То не вовчиця ховається з вовченятами, тікаючи до своєї нори, то мати тікає з сином (Нечуй-Левицький, I, 1956, 103); Вовчиця сиділа, насторожено озираючись, і перша помітила нас (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 44); * Образно. Чи я знала, ще сповита, Що тая цариця — Лютий ворог України, Голодна вовчиця (Тарас Шевченко, I, 1951, 297).
Вовчиця (лат. Lupa Capitolina) — етруська бронзова скульптура, за стилістичними ознаками датована V століттям до н. е. і ще ніби з античності зберігалася в Римі. Зображує (приблизно в натуральну величину) вовчицю, яка вигодовує молоком двох немовлят — Ромула і Рема, легендарних засновників міста. Вважається, що вовк був тотемом сабінів та етрусків, а статуя перенесена в Рим на знак злиття римлян з цими народами.
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
Додаткові відомості
