Вовниця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:52, 7 жовтня 2018; Rvsotrykhina.ij18 (обговорення • внесок)
Вовниця, -ці, ж. = Вовна. Чуб. V. 1143. Виженемо овечки, щоб по гірці не ходили, діток малих не будили, щоб вовниці не губили. Мил. 44. Сінце під його підстилала і теплу вовницю з руна. Мкр. Г. 21.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
