Відмінності між версіями «Видушувати»
(→Література) |
|||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
|} | |} | ||
== Література== | == Література== | ||
| − | Климчук, зайнятий доспілими черешнями, видушував у чай приємний черешневий сік (Яків Качура, I, 1958, 457); Він видушив із тюбика синьої фарби і розтер її (Юрій Яновський, I, 1958, 139). | + | ''''Климчук, зайнятий доспілими черешнями, видушував у чай приємний черешневий сік (Яків Качура, I, 1958, 457); Він видушив із тюбика синьої фарби і розтер її (Юрій Яновський, I, 1958, 139).''''' |
| − | Сміх його душить і не дає говорити. Нарешті видушує з себе: дів-ча-та... ха-ха! навіть дівчата... проміж собою... про політику гомонять... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 243); Дід Харко аж змокрів, силкуючись видушити з себе відповідь (Юрій Яновський, II, 1954, 160); — Хто, бо стріляю! — повторив грізно той же голос. Федько, що був на самому переді, ледве видушив: — Пасемо коні (Мирослав Ірчан, II, 1958, 77); | + | ''''Сміх його душить і не дає говорити. Нарешті видушує з себе: дів-ча-та... ха-ха! навіть дівчата... проміж собою... про політику гомонять... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 243); ''' |
| − | + | '''Дід Харко аж змокрів, силкуючись видушити з себе відповідь (Юрій Яновський, II, 1954, 160); | |
| − | Селяни залишилися і після звільнення «нижчим» станом, податним бидлом, чорною кісткою, з якої знущалося поставлене поміщиками начальство, видушувало податі.. (Ленін, 17, 1949, 62); Ось коли багатирю треба гроші справити, та не хочеться бачити голодної сім'ї, — то Захара пошле; той не відступить, поки грошей не видушить (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 158). | + | '''— Хто, бо стріляю! — повторив грізно той же голос. Федько, що був на самому переді, ледве видушив: — Пасемо коні (Мирослав Ірчан, II, 1958, 77); ''' |
| − | + | '''''Селяни залишилися і після звільнення «нижчим» станом, податним бидлом, чорною кісткою, з якої знущалося поставлене поміщиками начальство, видушувало податі.. (Ленін, 17, 1949, 62); Ось коли багатирю треба гроші справити, та не хочеться бачити голодної сім'ї, — то Захара пошле; той не відступить, поки грошей не видушить (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 158).'''' | |
| − | + | ||
| + | ''''Дідів і бабів, які не могли ходити, замкнули [есесівці] в клуні і видушили дощенту (Юрій Яновський, I, 1954, 76); Бабуся не дала договорити дідові: — ..Кади, серце, може, рибу в морі видушиш, своєю люлькою (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 28);''' | ||
| + | '''' Оленка: Сьогодні вночі ми розклеїмо по місті афіші з написом «Смерть провокаторам!» Хай знає поліція і той зрадник, що видушує нас, що чекає його (Мирослав Ірчан, I, 1958, 191).'''''''' | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
[[Категорія:Ви]] | [[Категорія:Ви]] | ||
Версія за 02:58, 8 листопада 2018
ВИДУШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИДУШИТИ, шу, шиш, док., перех.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Тиснучи, видавлювати що-небудь з чогось. 2. перен. Говорити через силу, переборюючи яке-небудь почуття, сміх і т. ін. 3. перен. Силою домагатися одержання чого-небудь від когось. 4. Натискаючи, виламувати, заставляти випасти. 5 .Умертвляти чадом, димом, газом і т. ін. багатьох або всіх.
Ілюстрації
|
|
|
|
Література
'Климчук, зайнятий доспілими черешнями, видушував у чай приємний черешневий сік (Яків Качура, I, 1958, 457); Він видушив із тюбика синьої фарби і розтер її (Юрій Яновський, I, 1958, 139). 'Сміх його душить і не дає говорити. Нарешті видушує з себе: дів-ча-та... ха-ха! навіть дівчата... проміж собою... про політику гомонять... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 243); Дід Харко аж змокрів, силкуючись видушити з себе відповідь (Юрій Яновський, II, 1954, 160); — Хто, бо стріляю! — повторив грізно той же голос. Федько, що був на самому переді, ледве видушив: — Пасемо коні (Мирослав Ірчан, II, 1958, 77); Селяни залишилися і після звільнення «нижчим» станом, податним бидлом, чорною кісткою, з якої знущалося поставлене поміщиками начальство, видушувало податі.. (Ленін, 17, 1949, 62); Ось коли багатирю треба гроші справити, та не хочеться бачити голодної сім'ї, — то Захара пошле; той не відступить, поки грошей не видушить (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 158).'
'Дідів і бабів, які не могли ходити, замкнули [есесівці] в клуні і видушили дощенту (Юрій Яновський, I, 1954, 76); Бабуся не дала договорити дідові: — ..Кади, серце, може, рибу в морі видушиш, своєю люлькою (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 28); ' Оленка: Сьогодні вночі ми розклеїмо по місті афіші з написом «Смерть провокаторам!» Хай знає поліція і той зрадник, що видушує нас, що чекає його (Мирослав Ірчан, I, 1958, 191).'''
