Відмінності між версіями «Вибути»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | ВИБУВАТИ, аю, аєш, недок., | |
| − | + | ВИБУТИ, уду, удеш; мин. ч. вибув, була, ло; мн. вибули; док. | |
| + | |||
| + | 1. неперех. Виходити з числа наявних, залишати місце роботи, перебування, проживання і т. ін. Члени ВЛКСМ, прийняті в КПРС, вибувають з комсомолу з моменту вступу їх у партію, якщо вони не займають керівних постів у комсомольських організаціях (Статут КПРС, 1961, 27); Ранком наша військова частина вибула з Львова (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 255). | ||
| + | Вибувати (вибути) з ладу див. лад. | ||
| + | |||
| + | 2. перех. і неперех. Жити, перебувати, працювати де-небудь певний час. — Три роки вибув я на каторзі турецькій, прикований до місця (Борис Грінченко, I, 1963, 345); — Вам треба вибути [на курорті] належний час. Навіть, коли ви вже здоровий (Олексій Кундзіч, Пов. і опов., 1951, 77). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 357. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 21:52, 18 жовтня 2016
ВИБУВАТИ, аю, аєш, недок., ВИБУТИ, уду, удеш; мин. ч. вибув, була, ло; мн. вибули; док.
1. неперех. Виходити з числа наявних, залишати місце роботи, перебування, проживання і т. ін. Члени ВЛКСМ, прийняті в КПРС, вибувають з комсомолу з моменту вступу їх у партію, якщо вони не займають керівних постів у комсомольських організаціях (Статут КПРС, 1961, 27); Ранком наша військова частина вибула з Львова (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 255).
Вибувати (вибути) з ладу див. лад.
2. перех. і неперех. Жити, перебувати, працювати де-небудь певний час. — Три роки вибув я на каторзі турецькій, прикований до місця (Борис Грінченко, I, 1963, 345); — Вам треба вибути [на курорті] належний час. Навіть, коли ви вже здоровий (Олексій Кундзіч, Пов. і опов., 1951, 77). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 357.
Ілюстрації
|
|
|
|
