Відмінності між версіями «Веселий»
(→Ілюстрації) |
(→Див. також) |
||
| Рядок 27: | Рядок 27: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BC%D1%96%D1%85 Сміх] | ||
| + | |||
| + | [http://wiki.kubg.edu.ua/Реготун Реготун] | ||
| + | |||
| + | [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BC%D1%96%D1%88%D0%B8%D1%82%D0%B8 Смішити] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 21:20, 14 жовтня 2018
Веселий, -а, -е. 1) Веселый. В погоду і смутний веселим буває. Ном. № 602. Будь.... весела як весна. Ном. № 4562. Під веселу руч. Въ хорошемъ настроеніи. Як от під веселу руч, то й пісень співаємо. Харьк. 2) Пріятный, производящій хорошее впечатлѣніе. Веселі здалека палати. Шевч. Ум. Веселенький, веселесенький.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970.
1. Сповнений веселощів (у 1 знач.), радісного, безтурботного настрою. Така чорнобрива та ясноока.. А що весела була, жартівлива (Марко Вовчок, I, 1955, 279); Ввійшов він до хати веселий, підспівуючи (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 250); // Який виражає веселощі (у 1 знач.), радісний настрій. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво (Нечуй-Левицький, II, 1956, 264); Шофер слухав і весела посмішка розсувала його губи аж до вух (Олесь Донченко, I, 1956, 164); // Схильний до веселощів (у 1 знач.). Ще ваше щастя, що маєте веселу вдачу, добрий гумор (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 369); // Грайливий (звичайно про тварин). Далеко од берега грає в морі табун веселих дельфінів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 288).
2. Який викликає веселощі (у 1 знач.), радісний настрій своїм жартівливим змістом, бадьорою мелодією і т. ін. Він почав веселого козачка, а сам смичок знов повернув на жалібну думу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 172); Ми пішли гуртом досить великим Серед жартів та розмов веселих (Іван Франко, XIII, 1954, 338); Моряк обірвав веселу пісеньку, круто обернувся до Марії (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 16); // Який викликає радісний настрій у зв'язку з сприятливими обставинами. Їдуть козак з козачкою додому. О, весела, весела доріженька (Марко Вовчок, I, 1955, 322); І на своїм веселім полі Удвох собі пшеницю жнуть, А діточки обід несуть (Тарас Шевченко, II, 1953, 287).
3. Приємний на вигляд, світлий, яскравий. Під дубом на снігу горить огонь — великий, веселий, тріскучий... (Степан Васильченко, II, 1959, 303); Нові веселі, білі пароплави мали незабаром поплисти по річці (Семен Скляренко, Помилка, 1933, 20).
Ілюстрації
|
|
|
|
