Верч

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Верч, -ча, м. 1) Свертокъ, пучекъ. 2) Небольшая булочка съ шишкой посрединѣ. Ее даютъ старости на свадьбѣ, чтобы впустили въ дворъ. Ум. Верчик, верчичок. Що за той верчичок шпалер? Харьк. у.

Сучасні словники

Верч — весільний хліб, різновид колача[1]. Готували на Поліссі. Слугував для обміну між весільними родинами: наречений привозив для тещі, а наречена — для свекрухи. Був він овальної форми та прикрасами оздоблювався рідко.

Ілюстрації

Верч2.jpg Верч1.jpg Верч3.jpg

Медіа


Джерела та література

Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник/ Гол. ред. A. Пономарьов (1994) С.103

Зовнішні посилання