Вертіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:49, 28 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Верті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Вертѣть, крутить. Вертить хвостом. Ном. № 3004. До Бога далеко, а пани вертять, як хотять. Ном. № 1237. У такому ділі як не верти, треба або чорта, або жінки. Шевч. 284. 2) Сверлить. У дошці вертіти дірку. Дещо.
