Відмінності між версіями «Верзти»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Ілюстрації)
Рядок 15: Рядок 15:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_200207316-stock-photo-stop-boiling-my-brain-with.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  

Версія за 20:10, 13 жовтня 2018

Верзти, -зу, -зеш, гл. Говорить вздоръ, болтать, плести, пустомелить. Великий крик всі підняли і всяку всячину верзли. Котл. Ен. Стара собако, де б молиться, верзеш тут погань. Шевч. 159. Іван Уласович і не слуха, що вона йому верзе. Стор. І. 208.


Сучасні словники

1. Говорити нісенітницю, дурницю;

2. Вести пусті балачки. Таке верзе, що й купи не держиться (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 183);

А парубки копиці клали, Та, знай, на сонце позирали, Та нісенітницю верзли (Тарас Шевченко, II, 1953, 186); 

Коли здається, що мої співбесідники верзуть єресь, я кажу їм це в очі (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 205).

Ілюстрації

Depositphotos 200207316-stock-photo-stop-boiling-my-brain-with.jpg Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання