Відмінності між версіями «Вербиця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 39: | Рядок 39: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вербиця2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вербиця2.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вербиця3.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вербиця3.jpg|x140px]] | ||
| − | + | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вербиця5.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вербиця5.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| + | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
{{#ev:youtube| 3VeEMAekcPM}} | {{#ev:youtube| 3VeEMAekcPM}} | ||
Поточна версія на 14:45, 26 листопада 2017
Вербиця, -ці, ж. Ум. отъ верба.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВЕРБИ́ЦЯ, і, жін. Пестл. до верба. Легкий, пухкий попілець ляже, вернувшися, в рідну землицю, вкупі з водою там зростить вербицю (Леся Українка, III, 1952, 268); Омита ранішнім дощем.., росте стара вербиця (Микола Шеремет, Дружбою.., 1954, 86). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 326.
Всесвітній словник української мови
Словник відмінків
| Відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| називний | верби́ця | верби́ці |
| родовий | верби́ці | верби́ць |
| давальний | верби́ці | верби́цям |
| знахідний | верби́цю | верби́ці |
| орудний | верби́цею | верби́цями |
| місцевий | на/у верби́ці | на/у верби́цях |
| кличний | верби́це* | верби́ці* |
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
вербиця
1. Вербиця — і, ж. Пестл. до верба (Український тлумачний словник) 2. Вербиця — іменник жіночого роду населений пункт в Україні (Орфографічний словник української мови)
Ілюстрації
|
|
|
|
|
