Вельбучний

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Вельбучний, -а, -е. Важный, знатный. Я не вельбучний чоловік, їм і рибу просту, і хліб. Черниг. у.

Сучасні словники

тлумачний словник (1970—1980)

ВЕЛЬБУ́ЧНИЙ, а, е, діал. Поважний, знатний. Тихо, уважно оточили народного співця й молодиці, й діти, й баби й з розчуленим серцем вчували ту думу, захватну та вельбучну (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 48)

1. Який заслуговує, вартий поваги; який користується повагою. І стали вони між людьми поважними хазяїнами (Панас Мирний, I, 1949, 177); Раніше [до війни], бувало, виносили на поріжок школи стіл, накривали червоною матерією, вибирали президію, своїх сільських поважних людей, і сідали вони, ..вирішували свою долю (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 405); — Держава наша велика, — сказав він, — мова наша мудра і поважна (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 44); // Відомий своєю роботою, заслугами, посадою і т. ін. Коло Брюховецького сидить за столом князь Гагін із думними дяками — люде поважні, що не з гайдамаками б їм бенкетовати [бенкетувати] (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 178); Людям літнім і поважним він шанобливо тримав стремено, супроводив їх до юрти і сам підіймав перед ними запону (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 352); Якщо з великого шляху чути дзвінок — значить тремти, бо їде поважна персона, для якої треба заздалегідь приготувати і печене, і варене (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 112); // Немолодий. [Микита:] Молодість має свої мрії й поривання, а в поважних людей свої (Володимир Самійленко, II, 1958, 174); За столиками вечеряють колгоспники та колгоспниці поважного віку (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 478); // Уживається при звертанні. — Поважний Дубе наш! Великий ти удався, Нащо ж маленьких зневажать? (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 149).

2. Який відзначається вдумливістю, серйозністю (про людину). Ішов Максим у москалі розбишакою,.. повернувся поважним чоловіком (Панас Мирний, I, 1949, 237); З трохи незграбної, легковажної і пустотливої дівчини вона перетворилась на красиву й поважну жінку (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 10); // Сповнений поваги (у 1 знач.), серйозності; який виражає повагу, серйозність, вдумливість (про вигляд, тон і т. ін.). На все те гляділа Шарлотта й заховувала дуже поважну міну (Лесь Мартович, Тв., 1954, 300); Не витримавши більше свого підкреслено поважного, удаваного тону, Василь Васильович весело засміявся (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 14); Клим бере чарку, пильно дивиться на неї, обличчя його поважне (Михайло Стельмах, II, 1962, 122).

3. Сповнений гідності; величний. Його гарне.. лице стало поважним і серйозним (Іван Франко, I, 1955, 321); Пані Турковська, вглядівши дочок, підійшла зараз до Софії й почала її оглядати з поважним видом і критичним, дуже пильним поглядом (Леся Українка, III, 1952, 499); Поважні второгрупники з оберемками книжок у торбах гордовито походжали перед ними [новаками] (Степан Васильченко, I, 1959, 149); // Урочистий. Поважна година, смутний голос музик зігнали звичайну веселість з лиця о. Хведора і наддали його голосові жалібний тон (Нечуй-Левицький, I, 1956, 144); Старовинне місто староруських князів [Перемишль], яке кілька років тому відсвяткувало своє тисячоліття, настроює кожного на якийсь поважний.. лад (Літературна Україна, 2.VI 1967, 4).

4. Авторитетний, значний. Краса Ядзі робила на лікаря сильне враження ще тоді, коли з свіжим дипломом в кишені не займав.. поважного становища у повіті (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 93).

5. Серйозний за своїм змістом, характером, темою і т. ін. Пожартувавши так, діди помалу переходять до поважної розмови (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 84); — Чому ви хочете вступити до монастиря? Що спонукало вас до цього поважного наміру? (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 428); Відомо, що основне призначення інтермедій — розважити глядача, який стомлювався, коли дивився довгу п'єсу поважного змісту (Радянське літературознавство, 1, 1963, 108).

6. Який має неабияке значення; важливий, значний. Кожну роботу, до якої тебе приставлено, дарма що вона, може, здається дріб'язковою, вважай за поважну і відповідальну (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 46); // Який заслуговує особливої уваги внаслідок своєї важливості, значимості і т. ін. [Невідомий:] Маю говорити з вами в поважній справі: скажіть, ви давно арештували жінку Кармелюкову? (Степан Васильченко, III, 1960, 234); Я сидів і дивився на воду І про речі поважні гадав (Володимир Самійленко, I, 1958, 169); // Який може бути прийнятий до уваги; достатній для виправдання чого-небудь. Великий жаль, що ти мені не пишеш,.. певне ж єсть поважні причини (Леся Українка, V, 1956, 209); Робили спроби пристосувати мене спеціально для бігу, та я виявився бездарою: мені ліньки було бігати без поважного приводу (Юрій Яновський, II, 1954, 18); Поважні докази.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання