Вельбучний

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Вельбучний, -а, -е. Важный, знатный. Я не вельбучний чоловік, їм і рибу просту, і хліб. Черниг. у.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВЕЛЬБУ́ЧНИЙ, а, е, діал. Поважний, знатний.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання