Вдовець

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Вдовець, -вця, м. = Удовець.

Сучасні словники

Словник української мови
ВДОВЕ́ЦЬ (УДОВЕ́ЦЬ), вдівця, чол., діал. Вдівець. Був Максим удовець, мав дві дочки (Марко Вовчок, I, 1955, 90); Він був вдовець, бездітний (Іван Франко, I, 1955, 345).