Вбудована система

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Вбудована система (англ. embedded system) — спеціалізована комп'ютерна система або обчислювальний пристрій, призначений для виконання обмеженої кількості функцій, часто, з обмеженнями реального часу. Комбінація апаратного та програмного забезпечення, можливо, з механічними або іншими частинами, призначена для виконання окремої функції. Зазвичай, вбудовані системи є складовою частиною пристрою, включаючи апаратне забезпечення та механічні елементи. На противагу вбудованим, загальні комп'ютерні системи (такі як персональний комп'ютер) призначені для виконання широкого кола завдань. Вбудовані системи присутні у багатьох сучасних приладах.


Оскільки вбудована система призначена для виконання обмеженої кількості функцій, розробники можуть її оптимізувати, зменшуючи вартість продукту, або збільшуючи надійність та швидкодію. Деякі вбудовані системи виготовляються у великій кількості, що стимулює максимально зменшувати їх собівартість.


Фізично, вбудовані системи бувають такими малими, як портативні пристрої (приміром, цифрові годинники або MP3-плеєри) або такими великими, як світлофори, пристрої управління виробництвом, або системи керування ядерними електростанціями. Відповідно, складність може бути низькою, як з одним чипом керування, так і дуже високою, з багатьма пристроями, периферійними приладами, комп'ютерними мережами тощо.


Взагалі кажучи, поняття «вбудована система» не є чітко визначеним, оскільки багато систем мають деякі можливості програмування. Наприклад, кишенькові комп'ютери мають деякі елементи від вбудованих систем — такі як операційні системи та мікропроцесори — але вони не є чисто вбудованими системами, оскільки дозволяють завантаження нових застосунків та підключення нових периферійних пристроїв.