Відмінності між версіями «Вармія»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Вармія, -мії, '''''ж. ''Армія. Левч. ''Наче міліон віська хто поставив коло мене, наче вармія. ''Драг. 66. | '''Вармія, -мії, '''''ж. ''Армія. Левч. ''Наче міліон віська хто поставив коло мене, наче вармія. ''Драг. 66. | ||
| + | '''А́РМІЯ, ї, жін.''' | ||
| + | * 1. Сукупність усіх сухопутних, морських і повітряних збройних сил держави. У справедливих армій доля завжди прекрасна (Олесь Гончар, I, 1954, 3); Марко розповідав про свою службу в армії, про селищні новини, про різні випадки й зустрічі (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 41). | ||
| + | * Діюча армія — війська, які під час війни перебувають на фронті. Щорс, навпаки, сам просить командування послати його в діючу армію на фронт (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 19); Радянська Армія — назва армії Радянського Союзу з 1946 р. Партійні організації Радянської Армії у своїй діяльності керуються Програмою і Статутом КПРС і працюють на основі інструкцій, затверджуваних Центральним Комітетом (Статут КПРС, 1961, 27); Червона Армія — назва армії Радянського Союзу до 1946 р. Українське населення Галичини з невимовною радістю зустрічало Червону Армію — армію-визволительку (Історія УРСР, II, 1957, 191). | ||
| + | * 2. Сухопутні збройні сили. | ||
| + | * 3. З'єднання, що складається з кількох корпусів або дивізій різних родів військ для ведення бойових операцій під час війни. Приморська армія генерала Петренка і частини морської піхоти стримують шалений натиск фашистських військ (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 110). | ||
| + | * 4. дорев. Переважна більшість сухопутних військ, яка, на відміну від гвардії, не мала службових привілеїв. Його до нас перевели Із армії, чи що? (Тарас Шевченко, I, 1951, 397). | ||
| + | * 5. кого, чого, перен. Маса людей, об'єднаних спільною ознакою, справою і т. ін. Лиш ми, робітники, ми, діти Святої армії труда, Землею будем володіти, А паразитів жде біда (Інтернаціонал); Армія пролетаріату міцніє в усіх країнах (Ленін, 13, 1949, 73); Армія юних мічурінців прагне опанувати вчення І. В. Мічуріна та його методи роботи (Юним мічурінцям.., 1955, 3). | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Версія за 13:45, 17 жовтня 2018
Вармія, -мії, ж. Армія. Левч. Наче міліон віська хто поставив коло мене, наче вармія. Драг. 66.
А́РМІЯ, ї, жін.
- 1. Сукупність усіх сухопутних, морських і повітряних збройних сил держави. У справедливих армій доля завжди прекрасна (Олесь Гончар, I, 1954, 3); Марко розповідав про свою службу в армії, про селищні новини, про різні випадки й зустрічі (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 41).
- Діюча армія — війська, які під час війни перебувають на фронті. Щорс, навпаки, сам просить командування послати його в діючу армію на фронт (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 19); Радянська Армія — назва армії Радянського Союзу з 1946 р. Партійні організації Радянської Армії у своїй діяльності керуються Програмою і Статутом КПРС і працюють на основі інструкцій, затверджуваних Центральним Комітетом (Статут КПРС, 1961, 27); Червона Армія — назва армії Радянського Союзу до 1946 р. Українське населення Галичини з невимовною радістю зустрічало Червону Армію — армію-визволительку (Історія УРСР, II, 1957, 191).
- 2. Сухопутні збройні сили.
- 3. З'єднання, що складається з кількох корпусів або дивізій різних родів військ для ведення бойових операцій під час війни. Приморська армія генерала Петренка і частини морської піхоти стримують шалений натиск фашистських військ (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 110).
- 4. дорев. Переважна більшість сухопутних військ, яка, на відміну від гвардії, не мала службових привілеїв. Його до нас перевели Із армії, чи що? (Тарас Шевченко, I, 1951, 397).
- 5. кого, чого, перен. Маса людей, об'єднаних спільною ознакою, справою і т. ін. Лиш ми, робітники, ми, діти Святої армії труда, Землею будем володіти, А паразитів жде біда (Інтернаціонал); Армія пролетаріату міцніє в усіх країнах (Ленін, 13, 1949, 73); Армія юних мічурінців прагне опанувати вчення І. В. Мічуріна та його методи роботи (Юним мічурінцям.., 1955, 3).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
