Вапнування

Вапнува́ння, -ня, с. Штукатурка, побѣлка известью. Вапнування — метод хімічної меліорації кислих ґрунтів, що полягає у внесенні в них вапняних добрив: кальциту, доломіту, вапняку, відходів цукрового виробництва, гашеного вапна тощо. Ефект вапнування ґрунтується на заміщенні в ґрунтово-поглинаючому комплексі (рос. ППК) іонів водню і алюмінію на наявний в добриві кальцій або магній. Солі натрію для вапнування непридатні, оскільки в результаті погіршуються фізичні властивості ґрунту. Також непридатні кальцієві солі сильних кислот, наприклад гіпс, які навпаки призводять до підкислення ґрунту.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ВАПНУВА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням вапнувати. Вапнування застосовується на кислих і заболочених ґрунтах (Картопля, 1957, 66); Для дезинфекції і оздоровлення ставків бригада кожні 3 роки проводить вапнування їх дна (Колгоспник України, 9, 1957, 36).

Ілюстрації

Медіа Див. також Джерела та література Зовнішні посилання