Валок

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:41, 28 липня 2012; Matasar.ei (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Валок, -лка, м. 1) Ум. отъ вал. 2) Часть граблей, на которой укрѣплены зубья. Шух. І. 166. 3) Брусъ бороны, въ который вставлены зубья. Чуб. VII. 401. 4) Часть ткацкаго снаряда шпурів. МУЕ. ІІІ. 21. 5) Часть друлівника. Шух. І. 277. 6) Часть мотовила. Шух. І. 150. 7) = Вал 4. Ополудні гребли сіно і в волочки клали щільно. Мет. 315. Ум. Валочок. 8) = Качалка 1. Тісто роскачують валком. МУК. І. 103.