Відмінності між версіями «Вайлуватий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | |
| + | ВАЙЛУВА́ТИЙ, а, е. Незграбний, неповороткий, повільний у рухах. Він мовчазний, вайлуватий і ходить завжди насуплений (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 134); Люда, як дика коза, легко спустилася з урвища, і Терень, вайлуватий, як ведмідь, ледве встигав за нею (Олесь Донченко, I, 1956, 526) | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 20:39, 23 листопада 2015
Вайлуватий, -а, -е. Неповоротливый, неловкій, угловатый. І в кого цей хлопець удався такий вайлуватий? У нас у роду наче й не було таких. Харьк.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВАЙЛУВА́ТИЙ, а, е. Незграбний, неповороткий, повільний у рухах. Він мовчазний, вайлуватий і ходить завжди насуплений (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 134); Люда, як дика коза, легко спустилася з урвища, і Терень, вайлуватий, як ведмідь, ледве встигав за нею (Олесь Донченко, I, 1956, 526)
Ілюстрації
|
|
|
|
