Відмінності між версіями «Ваготіти»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
| + | |||
| + | '''ВАГОТІТИ''', ваготію, ваготієш і діал. вагочу, ваготи́ш, недок., заст. | ||
| + | |||
| + | 1. Обтяжувати вагою. Він [олівець] тепер ваготів, мов камінь, у моїй торбі (Іван Франко, I, 1955, 245). | ||
| + | |||
| + | 2. перен. Бути тягарем. Їх [людей] дотик холодний, мов крига, проймає його до костей, ваготить на нім (Іван Франко, I, 1955, 174). | ||
| + | |||
| + | 3. ким, діал. Бути вагітною. Та й в «обителі» я змалечку. Матінка моя обрікалась — дітей довго бог не давав... Ось, як мною ваготіли, дак і оддали мене богу (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 372). | ||
Версія за 13:22, 25 листопада 2017
ВАГОТІТИ, ваготію, ваготієш і діал. вагочу, ваготи́ш, недок., заст.
1. Обтяжувати вагою. Він [олівець] тепер ваготів, мов камінь, у моїй торбі (Іван Франко, I, 1955, 245).
2. перен. Бути тягарем. Їх [людей] дотик холодний, мов крига, проймає його до костей, ваготить на нім (Іван Франко, I, 1955, 174).
3. ким, діал. Бути вагітною. Та й в «обителі» я змалечку. Матінка моя обрікалась — дітей довго бог не давав... Ось, як мною ваготіли, дак і оддали мене богу (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 372).
