Вабливий

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВАБЛИ́ВИЙ, а, е. Який вабить, принаджує; привабливий [Настя:] Ніколи не бачила я таких чарівних очей, такого вабливого погляду! (Марко Кропивницький, V, 1959, 180); У кого є голос могутній, дзвінкий, Нехай на весь світ про Вітчизну співає, І співом вабливим докупи єднає [народ] (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 329); Чи згодна ти забуть про те життя вабливе, Заритись на селі і з того буть щаслива? (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 355). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 273.