ВЕЛИТЕЛЬ
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
ВЕЛИТЕЛЬ, я, ч., книжн. Особа, що користується необмеженим правом наказувати, веліти комусь, керувати ким-, чим-небудь. Прийшов... Командує, немов громів велитель (Рильський, Вибр., 1937, 128).
