Відмінності між версіями «Бієць»

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
 
Рядок 26: Рядок 26:
 
  {{subst:Шаблон:Словник Грінченка
 
  {{subst:Шаблон:Словник Грінченка
 
і сучасність|підрозділ=Інститут суспільства}}
 
і сучасність|підрозділ=Інститут суспільства}}
 +
 +
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
. БОЄ́ЦЬ, бійця, чол.
 +
1. Учасник бою, боїв; воїн. — А тепер боєць проти Антанти буде, — оглядаючи Яреська, докінчив Баржак (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 307).
 +
2. Солдат, рядовий. Генерал стояв і стежив, як поверталося дорогоцінне життя бійця-героя (Іван Ле, Мої листи, 1945, 102).
 +
3. перен. Про людину, що бореться за здійснення чого-небудь. Подаймо їм великую розвагу, Скажім і докажім, що ми бійці сами (Леся Українка, I, 1951, 110); Нові ударні бригади ставали до шеренг бійців за реконструкцію транспорту (Олесь Донченко, I, 1956, 474).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 211.
 +
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 +
Бієць, бійця, м. Боецъ, борецъ. Дивитись на бійців хватались. Котл. Ен.
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
Бієць, бійця, м. Боецъ, борецъ. Дивитись на бійців хватались. Котл. Ен.
 +
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 63.
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
• борець — рця/, ч. 1) Той, хто бореться (у 1 знач.), б ється з ким небудь. || Спортсмен, що займається боротьбою. 2) Той, хто бере участь у боротьбі (у 2, 3 знач.), бореться за що небудь …
 +
Український тлумачний словник
 +
• 2борець — [боре/ц ] рц а/, ор. рце/м, м. (на) рце/в і/боурц у/, мн. боурц і/, боурц і/ў …
 +
Орфоепічний словник української мови
 +
• 3борець — (той, хто бореться за здійснення чого н.), боєць, (с)поборник …
 +
Словник синонімів української мови
 +
• 4борець — іменник чоловічого роду, істота …
 +
Орфографічний словник української мови
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Бієць1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Бієць2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Бієць3.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|  ImPx82kbulQ }}
 +
==Цікаві факти==
 +
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
 +
 +
===[https://uk.wikipedia.org/w/index.php?search=%D0%B1%D1%96%D1%94%D1%86%D1%8C&title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%3A%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA&go=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%82%D0%B8]===
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 02:38, 30 жовтня 2018

Бієць, бійця, м. Боецъ, борецъ. Дивитись на бійців хватались. Котл. Ен.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках БОЄ́ЦЬ, бійця, чол.

1. Учасник бою, боїв; воїн. — А тепер боєць проти Антанти буде, — оглядаючи Яреська, докінчив Баржак (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 307).

2. Солдат, рядовий. Генерал стояв і стежив, як поверталося дорогоцінне життя бійця-героя (Іван Ле, Мої листи, 1945, 102).

3. перен. Про людину, що бореться за здійснення чого-небудь. Подаймо їм великую розвагу, Скажім і докажім, що ми бійці сами (Леся Українка, I, 1951, 110); Нові ударні бригади ставали до шеренг бійців за реконструкцію транспорту (Олесь Донченко, I, 1956, 474).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 211.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Див. також

Додаткові відомості:

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка

і сучасність|підрозділ=Інститут суспільства}}


Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

. БОЄ́ЦЬ, бійця, чол. 1. Учасник бою, боїв; воїн. — А тепер боєць проти Антанти буде, — оглядаючи Яреська, докінчив Баржак (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 307). 2. Солдат, рядовий. Генерал стояв і стежив, як поверталося дорогоцінне життя бійця-героя (Іван Ле, Мої листи, 1945, 102). 3. перен. Про людину, що бореться за здійснення чого-небудь. Подаймо їм великую розвагу, Скажім і докажім, що ми бійці сами (Леся Українка, I, 1951, 110); Нові ударні бригади ставали до шеренг бійців за реконструкцію транспорту (Олесь Донченко, I, 1956, 474). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 211.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Бієць, бійця, м. Боецъ, борецъ. Дивитись на бійців хватались. Котл. Ен.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Бієць, бійця, м. Боецъ, борецъ. Дивитись на бійців хватались. Котл. Ен. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 63.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

• борець — рця/, ч. 1) Той, хто бореться (у 1 знач.), б ється з ким небудь. || Спортсмен, що займається боротьбою. 2) Той, хто бере участь у боротьбі (у 2, 3 знач.), бореться за що небудь … Український тлумачний словник • 2борець — [боре/ц ] рц а/, ор. рце/м, м. (на) рце/в і/боурц у/, мн. боурц і/, боурц і/ў … Орфоепічний словник української мови • 3борець — (той, хто бореться за здійснення чого н.), боєць, (с)поборник … Словник синонімів української мови • 4борець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови

Ілюстрації

Бієць1.jpg Бієць2.jpg Бієць3.jpg

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

[1]