Білок

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Білок, -лка, м. 1) Бѣлокъ глазной. Чого ти білки витріщив? Ном. № 6600. 2) Бѣлокъ яичный. Шейк. Ум. Білочок.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках БІЛОК 1, лка, чол.

1. Густа напівпрозора маса пташиного яйця, в якій міститься жовток. Тонка оболонка відокремлює жовток від білка (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 112); * У порівняннях. Алі.. скочив у море, занурюючи мокрі рожеві литки у легку й білу, як збитий білок, піну (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 390).

2. біол., хім. Складна хімічна сполука, органічна речовина, яка є основною складовою частиною клітин організмів; білковина. Білки відіграють особливо важливу роль в біології, тому що вони є незамінною основою живої речовини (Мікробіологічний журнал, XXIII, 1, 1961, 35); Джерелами білка в харчуванні людей є продукти тваринного і рослинного походження (м'ясо, риба, яйця, молоко, сир, хліб, крупи) (Колгоспник України, 5, 1958, 15).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 184.

біло́к 1 – іменник чоловічого роду

(речовина) відмінок однина множина називний біло́к білки́ родовий білка́ білкі́в давальний білку́, білко́ві білка́м знахідний біло́к білки́ орудний білко́м білка́ми місцевий на/у білку́, білко́ві на/у білка́х кличний білку́* білки́*

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]:

Медаовалд