Відмінності між версіями «Білик Анфіса Олександрівна»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 4 проміжні версії цього учасника)
Рядок 12: Рядок 12:
 
=== Проведення Міжнародної конференції «Нові педагогічні підходи в STEAM-освіті» (New Pedagogical Approaches in STEAM Education) ===  
 
=== Проведення Міжнародної конференції «Нові педагогічні підходи в STEAM-освіті» (New Pedagogical Approaches in STEAM Education) ===  
  
 +
[https://docs.google.com/document/d/1VEYlzc6gcM2hSc_X1EllRQIohb1cq9K2AkN-CtoEYCE/mobilebasic Програма конференції]
  
 
Київський університет імені Бориса Грінченка 26 і 27 вересня 2019 року приймав поважних гостей і партнерів – учасників Міжнародної конференції "Нові педагогічні підходи в STEAM освіті", яка відбулась за проектом "Модернізація педагогічної вищої освіти з використання інноваційних інструментів викладання" (MoPED) програми ЄС Еразмус + КА2 – Розвиток потенціалу вищої освіти, № 586098-EPP-1-2017-1-UA-EPPKA2-CBHE-JP.
 
Київський університет імені Бориса Грінченка 26 і 27 вересня 2019 року приймав поважних гостей і партнерів – учасників Міжнародної конференції "Нові педагогічні підходи в STEAM освіті", яка відбулась за проектом "Модернізація педагогічної вищої освіти з використання інноваційних інструментів викладання" (MoPED) програми ЄС Еразмус + КА2 – Розвиток потенціалу вищої освіти, № 586098-EPP-1-2017-1-UA-EPPKA2-CBHE-JP.
 
+
[[Файл:Bilyk1.jpeg|міні|праворуч|Реєстрація учасників конференції]]
 
У конференції взяли участь викладачі усіх університетів-партнерів проекту:
 
У конференції взяли участь викладачі усіх університетів-партнерів проекту:
  
Рядок 27: Рядок 28:
 
* ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (Україна)
 
* ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (Україна)
  
 +
На даному [https://youtu.be/-8iAnIrXl6c%20 відео] видно, як проходила [https://youtu.be/0y138MWd_pI%20 конференція]
  
У ході тренінгу '''«Використання онлайн редакторів в роботі з навчальним відео»''' розглядалися основні хмарні сервіси для зберігання інформації: [https://uk.wikipedia.org/wiki/Google_Drive Google Disk], [https://uk.wikipedia.org/wiki/ICloud iCloud], [https://ru.wikipedia.org/wiki/Dropbox DropBox] та інші; доступні редактори для роботи з навчальним відео, а також переваги використання сервісу [https://uk.wikipedia.org/wiki/YouTube YouTube].  Усі вищезгадані ресурси дуже зручні та доступні у використанні, тому педагоги з легкістю можуть створювати цікаві відеоматеріали незалежно від місця знаходження. Основна увага під час даного тренінгу приділялася онлайн редакторам.  Існує безліч онлайн-сервісів за допомогою яких можна створити цікаві та яскраві презентації. Наприклад, Google presentation, Canva, Prezi, PowToоn та багато інших.
+
[[Файл:Bilyk2.jpg|міні|ліворуч|Керівник практики Василенко Світлана Василівна та студенти-практиканти]]
  
  
'''Детально розглянуто роботу наступних онлайн редакторів:'''
+
=== Участь в організації та проведенні конференції ===
 +
Допомога в організації конференції та забезпечення її безперешкодного функціонування, а саме:
  
[https://www.canva.com/uk_ua/ '''Canva'''] – платформа за допомогою якої можна швидко створювати красивий дизайн будь-де. Графічний редактор дає доступ до вбудованої бібліотеки шаблонів, фотографій, ілюстрацій та шрифтів. Створення зображень в сервісі будується на принципі перетягування вже готових елементів або шаблонів до власного відео, створюючи яскраву графіку. За допомогою сервісу Canva також можна створювати логотипи, плакати, інфографіку та багато іншого. Редактор можна легко завантажити на смартфон та створювати неймовірні відео в будь-який зручний час. Платформа пропонує безкоштовне використання, а також платну версію, яка надає більше можливостей для створення красивого дизайну.
+
* зустріч учасників конференції
 +
* реєстрація учасників конференції
 +
* допомога учасникам знайти відповідну аудиторію
 +
* збір особистих даних учасників
 +
* фото та відеозйомка крнференції
  
  
[https://www.powtoon.com/home/? '''PowToоn'''] – хмарний сервіс, який дозволяє створювати анімовані презентації та відеоролики. Усі зареєстровані  користувачі сервісу мають доступ до колекції шаблонів для фону, анімованих персонажів та звукових ефектів. Програмою передбачено кілька варіантів анімації тексту на слайдах: написання тексту від руки, послідовне поява букв, а також прості варіанти анімації тексту. Сервіс має пробну безкоштовну версію, яка має певні обмеження та не дозволяє користувачу використовувати усі переваги платформи. Так, наприклад, безкоштовною версією не передбачено зберігання презентації на власному гаджеті, проте є можливість експортувати відео на YouTube.
 
  
На другий день конференції більше 100 учасників відвідали дві лінійки паралельних тренінгів від партнерів проекту – науковців та викладачів:
 
  
* «Застосування ігрових сценаріїв у навчальних робототехнічних моделях на базі MiniRobo. Освітня робототехніка» - Стрельцов О.В., Летій Ю.В., «Нанітес Груп»; Лугова Т.А., Блажко О.А., Одеський національний політехнічний університет; Корабльов В.А., Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського.
 
* «Від класичного уроку до дослідницько-орієнтованого навчання» - Гнєзділова В.І., Близнюк Т.О., Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника та Черних В.В., Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського.
 
* «Використання онлайн редакторів в роботі із навчальним відео» - Ковтун О.А., Дудар В.Л., Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет
 
* «Проектування перевернутого STEAM уроку» - Семенов М.А., Луганський національний університет імені Тараса Шевченка.
 
  
Під час другого дня конференції було проведено коротке''' інтерв'ю з ''' (кандидат історичних наук, )''
 
 
[ Посилання на відео]
 
  
 
== '''Завдання 2''' ==
 
== '''Завдання 2''' ==
Рядок 53: Рядок 51:
 
[[Файл:MoPED.jpeg|безрамки|Про MoPED]]
 
[[Файл:MoPED.jpeg|безрамки|Про MoPED]]
 
'''[http://mopedproject.eu/ua/ MoPED]''' – це проект з розвитку потенціалу, спрямований на модернізацію вищої освіти в Україні
 
'''[http://mopedproject.eu/ua/ MoPED]''' – це проект з розвитку потенціалу, спрямований на модернізацію вищої освіти в Україні
 
+
[[Файл:Bilyk.jpeg|безрамки|праворуч|Аналіз ресурсу MoPED]]
 
Мета проекту:
 
Мета проекту:
  
Рядок 72: Рядок 70:
  
 
== '''Завдання 3''' ==
 
== '''Завдання 3''' ==
=== Допомога в проведенні конференції ===
+
=== Участь в організації та проведенні тренінгу===
Допомога в організації конференції та забезпечення її безперешкодного функціонування, а саме:
+
[https://youtu.be/hg7ylv4YXXQ Допомога у проведенні тренінгу]
  
  * зустріч учасників конференції
+
Допомога в організації тренінгу та забезпечення її безперешкодного функціонування, а саме:
  * реєстрація учасників конференції
+
 
 +
  * зустріч учасників тренінгів
 +
  * реєстрація учасників тренінгів
 
  * допомога учасникам знайти відповідну аудиторію
 
  * допомога учасникам знайти відповідну аудиторію
 
  * допомога при реєстрації учасників беспосередньо під час проведення тренінгу
 
  * допомога при реєстрації учасників беспосередньо під час проведення тренінгу
 
  * збір особистих даних учасників
 
  * збір особистих даних учасників
* фото та відеозйомка крнференції
 
 
  * фото та відеозйомка тренінгу
 
  * фото та відеозйомка тренінгу
 
  * домога учасникам тренінгу у підготовці до тренінгу
 
  * домога учасникам тренінгу у підготовці до тренінгу
Рядок 87: Рядок 86:
  
  
 +
[[Файл:Bilyk4.jpg|міні|Тренінг Дослідницько-орієнтоване навчання ]]
 +
 +
 +
На другий день конференції більше 100 учасників відвідали дві лінійки паралельних тренінгів від партнерів проекту – науковців та викладачів:
 +
 +
* «Застосування ігрових сценаріїв у навчальних робототехнічних моделях на базі MiniRobo. Освітня робототехніка» - Стрельцов О.В., Летій Ю.В., «Нанітес Груп»; Лугова Т.А., Блажко О.А., Одеський національний політехнічний університет; Корабльов В.А., Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського.
 +
* «Від класичного уроку до дослідницько-орієнтованого навчання» - Гнєзділова В.І., Близнюк Т.О., Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника та Черних В.В., Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського.
 +
* «Використання онлайн редакторів в роботі із навчальним відео» - Ковтун О.А., Дудар В.Л., Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет
 +
* «Проектування перевернутого STEAM уроку» - Семенов М.А., Луганський національний університет імені Тараса Шевченка.
 +
 +
 +
[[Файл:Bilyk3.jpg|міні|ліворуч|Тренінг Дослідницько-орієнтоване навчання ]]
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
Під час другого дня конференції було проведено коротке''' інтерв'ю з Черних В.В., Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського ''' ''
 +
 +
[ [https://youtu.be/sqyZYPklTU0 Посилання на відео]]
  
  
  
 
== '''Завдання 4''' ==
 
== '''Завдання 4''' ==
=== Проектування перевернутого STEAM уроку===
+
=== Тренінг, який мене зацікавив===
Під час конференції було розгляуто дуже багато цікавих тем, але найбільше мене зацікавила тема '''"Проектування перевернутого STEAM уроку"''' тому, що:
+
Під час конференції було розгляуто дуже багато цікавих тем, але найбільше мене зацікавила тема '''"Застосування ігрових сценаріїв у навчальних робототехнічних моделях на базі MiniRobo.
 +
 
 +
'''Освітня робототехніка'''"''' тому, що:
 +
[[Файл:Bilyk5.jpg|міні|праворуч|Тренінг «Застосування ігрових сценаріїв у навчальних робототехнічних моделях на базі MiniRobo. Освітня робототехніка»]]
 +
 
 +
Як було зазначено раніше, стрімкий розвиток IT-галузі, робототехніки, нанотехнологій спричиняє потребу у підготовці відповідних кваліфікованих фахівців.
 +
Для реалізації цього необхідне якісне навчання учнів STEM-предметів – математики, фізики, технологій, інженерії, програмування тощо.
 +
Робототехніка також є одним з напрямів розвитку сучасної STEM-освіти.
 +
 
 +
Навчання за допомогою робототехніки надає можливість учням і студентам вирішувати реальні життєві проблеми, які потребують знань STEM-предметів, зокрема:
 +
 
 +
* математика (просторові поняття, геометрія – для розуміння способів руху роботів);
 +
* фізика (електроніка, принципи роботи датчиків, що є основою роботів);
 +
* технологія та дизайн (дизайн пристроїв, частин роботів, їх конструювання),
 +
* ІКТ (програмування робототехнічних систем).
 +
 
 +
'''Робототехніка''' – це прикладна наука, в якій вивчається проектування, розробка, конструювання, експлуатація та використання роботів.
 +
Навчання робототехніки надає учням і студентам практичного досвіду для розуміння технологічних складових функціонування автоматизованих систем; пристосування до постійних змін під час управління складними системами; використання попередньо набутих знань у реальних ситуаціях.
 +
 
 +
Робототехніка привертає увагу вчених як засіб розширення можливостей для учнів та студентів, а саме у процесі навчання робототехніки молодь може займати активну позицію як співконструктори, а не як пасивні отримувачі знань або споживачі технологій.
  
''STEAM-освіта це шлях до освіти майбутнього.''
+
Коли мова йде про робототехніку в контексті її використання в навчальному процесі, то говорять про новий напрям в освіті "освітню робототехніку" ("educational robotics").
  
STEAM це один із трендів у світовій освіті, який передбачає змішану середу навчання, і показує дитині, як саме можна поєднувати науку та мистецтво у повсякденному житті. STEAM можна розшифрувати як:  
+
'''Освітня робототехніка (educational robotics)''' міжпредметний напрям навчання учнів, у процесі якого інтегруються знання зі STEM-предметів (фізики, технологій,математики), кібернетики, мехатроніки та інформатики.
 +
Навчання освітньої робототехніки відповідає ідеям випереджального навчання (навчання технологій, які будуть потрібні в майбутньому) і дозволяє залучити учнів різного віку до процесу інноваційної та наукового-технічної творчості.
 +
Враховуючи результати досліджень та власний досвід, зазначимо основну мету та завдання впровадження освітньої робототехніки у навчальний процес закладів освіти, а саме:
  
Під час STEAM-уроків в центрі уваги знаходиться не вчитель, а практичне завдання, яке потрібно вирішити. Завдяки STEAM урокам учні підходять до вирішення завдання більш практично і навчаються використовувати здобуті під час навчання знання, а не лише вивчаючи теоретичну частину. STEAM-освіта дозволяє вчителям наочніше пояснювати необхідний матеріал, тому учні відразу можуть побачати як  виглядає в реальному житті той чи інший предмет, таким чином навчання стає цікавішим для дітей. Досить часто процес навчання проходить з помилками, тому учні навчаються на власних помилках та стають більш підготовленими для дорослого життя
+
* формування та розвиток в учнів інтересу до природничих і точних наук, науковотехнічної творчості, що відповідає ідеям STEM-освіти;
 +
* формування в учнів навичок роботи з технічними пристроями та умінь практичного вирішення актуальних інженерно-технічних проблем;
 +
* формування якостей особистості, яка здатна самостійно ставити цілі, проектувати шляхи їх реалізації, контролювати й оцінювати свої досягнення;
 +
* формування в учнів умінь працювати з різними джерелами інформації, оцінювати їх і на цій основі формулювати власну думку, судження, оцінку, ініціювати та створювати власні розробки;
 +
* реалізація метапредметних зв'язків між інформатикою, математикою, фізикою та технологіями;
 +
* формування в учнів наукового світогляду як невід’ємної складової загальної культури людини, необхідної умови повноцінного життя в сучасному суспільстві;
 +
* формування та розвиток в учнів стійкої мотивації до навчання;
 +
* інтелектуальний розвиток особистості, зокрема розвиток в учнів логічного, алгоритмічного та креативного мислення при розв'язування прикладних задач, інформаційної культури, пам’яті, уваги, наукової інтуїції.
  
 +
Освітня робототехніка є ефективним інструментом для навчання через проектну діяльність, в якій STEM, програмування, технічна творчість інтегруються в один проект. Навчання робототехніки надає учням та студентам можливості за допомогою моделювання та конструювання досліджувати, як технології працюють в реальному житті.
 +
В Україні розвиток освітньої робототехніки в рамках освітнього процесу відбувається епізодично на предметному рівні, у навчанні інформатики та ІКТ, в позашкільній освіті, але на цей час відсутній системний підхід. Тому впровадження робототехніки в освітній процес середніх і вищих навчальних закладів як одного з напрямків STEM-освіти, розробка відповідних навчальних програм для учнів, майбутніх учителів і для системи підвищення кваліфікації вчителів має важливе значення.
  
 
== '''Завдання 5''' ==
 
== '''Завдання 5''' ==
 
=== Звітна презентація ===
 
=== Звітна презентація ===
 +
[https://youtu.be/aAQgP9tJmBg Звітна презентація]

Поточна версія на 23:30, 15 жовтня 2019

Виробнича (за спеціалізацією «Управління електронним навчанням») практика студентки Білик Анфіси Олександрівни VІ курсу Педагогічного інституту групи ПВШм-1-18-1.4з заочної форми навчання освітній рівень: другий (магістерський) спеціальності: 011 Освітні, педагогічні науки (освітня програма: Педагогіка вищої школи)

База для проведення практики: Київський університет імені Бориса Грінченка


Логотип університету


Завдання 1

Проведення Міжнародної конференції «Нові педагогічні підходи в STEAM-освіті» (New Pedagogical Approaches in STEAM Education)

Програма конференції

Київський університет імені Бориса Грінченка 26 і 27 вересня 2019 року приймав поважних гостей і партнерів – учасників Міжнародної конференції "Нові педагогічні підходи в STEAM освіті", яка відбулась за проектом "Модернізація педагогічної вищої освіти з використання інноваційних інструментів викладання" (MoPED) програми ЄС Еразмус + КА2 – Розвиток потенціалу вищої освіти, № 586098-EPP-1-2017-1-UA-EPPKA2-CBHE-JP.

Реєстрація учасників конференції

У конференції взяли участь викладачі усіх університетів-партнерів проекту:

  • Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (Україна) – координатор
  • Університет Деусто (Іспанія) – координатор змістового наповнення та реалізації
  • Гірничо-металургійна академія імені Станіслава Сташиця (Польща)
  • Кіпрський університет (Кіпр)
  • Київський університет імені Бориса Грінченка (Україна)
  • Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди (Україна)
  • Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини (Україна)
  • ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» (Україна)
  • ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (Україна)

На даному відео видно, як проходила конференція

Керівник практики Василенко Світлана Василівна та студенти-практиканти


Участь в організації та проведенні конференції

Допомога в організації конференції та забезпечення її безперешкодного функціонування, а саме:

* зустріч учасників конференції
* реєстрація учасників конференції
* допомога учасникам знайти відповідну аудиторію
* збір особистих даних учасників
* фото та відеозйомка крнференції




Завдання 2

Аналіз ресурсу MoPED

Про MoPED MoPED – це проект з розвитку потенціалу, спрямований на модернізацію вищої освіти в Україні

Аналіз ресурсу MoPED

Мета проекту:

Модернізація навчальних планів педагогічних ВУЗів України шляхом впровадження найсучасніших методик викладання із використанням ІКТ та методів дослідження результатів.

Цілі проекту:

Розробка сучасних навчальних матеріалів з методики викладання STEAM предметів Створення та акредитація 18 нових курсів для програм на ОКР «Бакалавр» (ОКР «Магістр») в усіх українських ВНЗ – учасників проекту Забезпечення серії тренінгів для 450 викладачів українських ВНЗ – учасників проекту Налагодження ефективної співпраці між європейськими та українськими ВНЗ, вчителями шкіл та їх асоціаціями для посилення інтернаціоналізації, передачі знань та академічного потенціалу Створення “Інноваційного класу” у кожному українському ВНЗ – учаснику проекта, який розглядатиметься як навчальний простір 21Століття, побудований на основі кращих європейських практик




Завдання 3

Участь в організації та проведенні тренінгу

Допомога у проведенні тренінгу

Допомога в організації тренінгу та забезпечення її безперешкодного функціонування, а саме:

* зустріч учасників тренінгів
* реєстрація учасників тренінгів
* допомога учасникам знайти відповідну аудиторію
* допомога при реєстрації учасників беспосередньо під час проведення тренінгу
* збір особистих даних учасників
* фото та відеозйомка тренінгу
* домога учасникам тренінгу у підготовці до тренінгу
* допомога тренерам тренінгу
* інтерв'ю з тренером


Тренінг Дослідницько-орієнтоване навчання


На другий день конференції більше 100 учасників відвідали дві лінійки паралельних тренінгів від партнерів проекту – науковців та викладачів:

  • «Застосування ігрових сценаріїв у навчальних робототехнічних моделях на базі MiniRobo. Освітня робототехніка» - Стрельцов О.В., Летій Ю.В., «Нанітес Груп»; Лугова Т.А., Блажко О.А., Одеський національний політехнічний університет; Корабльов В.А., Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського.
  • «Від класичного уроку до дослідницько-орієнтованого навчання» - Гнєзділова В.І., Близнюк Т.О., Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника та Черних В.В., Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського.
  • «Використання онлайн редакторів в роботі із навчальним відео» - Ковтун О.А., Дудар В.Л., Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет
  • «Проектування перевернутого STEAM уроку» - Семенов М.А., Луганський національний університет імені Тараса Шевченка.


Тренінг Дослідницько-орієнтоване навчання




Під час другого дня конференції було проведено коротке інтерв'ю з Черних В.В., Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського   

[ Посилання на відео]


Завдання 4

Тренінг, який мене зацікавив

Під час конференції було розгляуто дуже багато цікавих тем, але найбільше мене зацікавила тема "Застосування ігрових сценаріїв у навчальних робототехнічних моделях на базі MiniRobo.

Освітня робототехніка" тому, що:

Тренінг «Застосування ігрових сценаріїв у навчальних робототехнічних моделях на базі MiniRobo. Освітня робототехніка»

Як було зазначено раніше, стрімкий розвиток IT-галузі, робототехніки, нанотехнологій спричиняє потребу у підготовці відповідних кваліфікованих фахівців. Для реалізації цього необхідне якісне навчання учнів STEM-предметів – математики, фізики, технологій, інженерії, програмування тощо. Робототехніка також є одним з напрямів розвитку сучасної STEM-освіти.

Навчання за допомогою робототехніки надає можливість учням і студентам вирішувати реальні життєві проблеми, які потребують знань STEM-предметів, зокрема:

  • математика (просторові поняття, геометрія – для розуміння способів руху роботів);
  • фізика (електроніка, принципи роботи датчиків, що є основою роботів);
  • технологія та дизайн (дизайн пристроїв, частин роботів, їх конструювання),
  • ІКТ (програмування робототехнічних систем).

Робототехніка – це прикладна наука, в якій вивчається проектування, розробка, конструювання, експлуатація та використання роботів. Навчання робототехніки надає учням і студентам практичного досвіду для розуміння технологічних складових функціонування автоматизованих систем; пристосування до постійних змін під час управління складними системами; використання попередньо набутих знань у реальних ситуаціях.

Робототехніка привертає увагу вчених як засіб розширення можливостей для учнів та студентів, а саме у процесі навчання робототехніки молодь може займати активну позицію як співконструктори, а не як пасивні отримувачі знань або споживачі технологій.

Коли мова йде про робототехніку в контексті її використання в навчальному процесі, то говорять про новий напрям в освіті – "освітню робототехніку" ("educational robotics").

Освітня робототехніка (educational robotics) – міжпредметний напрям навчання учнів, у процесі якого інтегруються знання зі STEM-предметів (фізики, технологій,математики), кібернетики, мехатроніки та інформатики. Навчання освітньої робототехніки відповідає ідеям випереджального навчання (навчання технологій, які будуть потрібні в майбутньому) і дозволяє залучити учнів різного віку до процесу інноваційної та наукового-технічної творчості. Враховуючи результати досліджень та власний досвід, зазначимо основну мету та завдання впровадження освітньої робототехніки у навчальний процес закладів освіти, а саме:

  • формування та розвиток в учнів інтересу до природничих і точних наук, науковотехнічної творчості, що відповідає ідеям STEM-освіти;
  • формування в учнів навичок роботи з технічними пристроями та умінь практичного вирішення актуальних інженерно-технічних проблем;
  • формування якостей особистості, яка здатна самостійно ставити цілі, проектувати шляхи їх реалізації, контролювати й оцінювати свої досягнення;
  • формування в учнів умінь працювати з різними джерелами інформації, оцінювати їх і на цій основі формулювати власну думку, судження, оцінку, ініціювати та створювати власні розробки;
  • реалізація метапредметних зв'язків між інформатикою, математикою, фізикою та технологіями;
  • формування в учнів наукового світогляду як невід’ємної складової загальної культури людини, необхідної умови повноцінного життя в сучасному суспільстві;
  • формування та розвиток в учнів стійкої мотивації до навчання;
  • інтелектуальний розвиток особистості, зокрема розвиток в учнів логічного, алгоритмічного та креативного мислення при розв'язування прикладних задач, інформаційної культури, пам’яті, уваги, наукової інтуїції.

Освітня робототехніка є ефективним інструментом для навчання через проектну діяльність, в якій STEM, програмування, технічна творчість інтегруються в один проект. Навчання робототехніки надає учням та студентам можливості за допомогою моделювання та конструювання досліджувати, як технології працюють в реальному житті. В Україні розвиток освітньої робототехніки в рамках освітнього процесу відбувається епізодично на предметному рівні, у навчанні інформатики та ІКТ, в позашкільній освіті, але на цей час відсутній системний підхід. Тому впровадження робототехніки в освітній процес середніх і вищих навчальних закладів як одного з напрямків STEM-освіти, розробка відповідних навчальних програм для учнів, майбутніх учителів і для системи підвищення кваліфікації вчителів має важливе значення.

Завдання 5

Звітна презентація

Звітна презентація