Відмінності між версіями «Білик Анфіса Олександрівна»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 9 проміжних версій цього учасника)
Рядок 3: Рядок 3:
 
<br />
 
<br />
 
<sup>
 
<sup>
−
==== База проходження практики: Київський університет імені Бориса Грінченка ====
+
<big>'''База для проведення практики: <big>'''[[Київський університет імені Бориса Грінченка]]'''</big>
−
</sup>
+
 
<br />
 
<br />
 +
                 
 +
[[Файл:L 10-17-13 logo 2019-10-06.JPG|міні|ліворуч|Логотип університету]]
 +
 +
 +
== '''Завдання 1''' ==
 +
=== Проведення Міжнародної конференції «Нові педагогічні підходи в STEAM-освіті» (New Pedagogical Approaches in STEAM Education) ===
 +
 +
[https://docs.google.com/document/d/1VEYlzc6gcM2hSc_X1EllRQIohb1cq9K2AkN-CtoEYCE/mobilebasic Програма конференції]
 +
 +
Київський університет імені Бориса Грінченка 26 і 27 вересня 2019 року приймав поважних гостей і партнерів – учасників Міжнародної конференції "Нові педагогічні підходи в STEAM освіті", яка відбулась за проектом "Модернізація педагогічної вищої освіти з використання інноваційних інструментів викладання" (MoPED) програми ЄС Еразмус + КА2 – Розвиток потенціалу вищої освіти, № 586098-EPP-1-2017-1-UA-EPPKA2-CBHE-JP.
 +
[[Файл:Bilyk1.jpeg|міні|праворуч|Реєстрація учасників конференції]]
 +
У конференції взяли участь викладачі усіх університетів-партнерів проекту:
 +
 +
* Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (Україна) – координатор
 +
* Університет Деусто (Іспанія) – координатор змістового наповнення та реалізації
 +
* Гірничо-металургійна академія імені Станіслава Сташиця (Польща)
 +
* Кіпрський університет (Кіпр)
 +
* Київський університет імені Бориса Грінченка (Україна)
 +
* Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди (Україна)
 +
* Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини (Україна)
 +
* ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» (Україна)
 +
* ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (Україна)
 +
 +
На даному [https://youtu.be/-8iAnIrXl6c%20 відео] видно, як проходила [https://youtu.be/0y138MWd_pI%20 конференція]
 +
 +
[[Файл:Bilyk2.jpg|міні|ліворуч|Керівник практики Василенко Світлана Василівна та студенти-практиканти]]
 +
 +
 +
=== Участь в організації та проведенні конференції ===
 +
Допомога в організації конференції та забезпечення її безперешкодного функціонування, а саме:
 +
 +
* зустріч учасників конференції
 +
* реєстрація учасників конференції
 +
* допомога учасникам знайти відповідну аудиторію
 +
* збір особистих даних учасників
 +
* фото та відеозйомка крнференції
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
== '''Завдання 2''' ==
 +
=== Аналіз ресурсу MoPED ===
 +
[[Файл:MoPED.jpeg|безрамки|Про MoPED]]
 +
'''[http://mopedproject.eu/ua/ MoPED]''' – це проект з розвитку потенціалу, спрямований на модернізацію вищої освіти в Україні
 +
[[Файл:Bilyk.jpeg|безрамки|праворуч|Аналіз ресурсу MoPED]]
 +
Мета проекту:
 +
 +
Модернізація навчальних планів педагогічних ВУЗів України шляхом впровадження найсучасніших методик викладання із використанням ІКТ та методів дослідження результатів.
 +
 +
Цілі проекту:
 +
 +
Розробка сучасних навчальних матеріалів з методики викладання STEAM предметів
 +
Створення та акредитація 18 нових курсів для програм на ОКР «Бакалавр» (ОКР «Магістр») в усіх українських ВНЗ – учасників проекту
 +
Забезпечення серії тренінгів для 450 викладачів українських ВНЗ – учасників проекту
 +
Налагодження ефективної співпраці між європейськими та українськими ВНЗ, вчителями шкіл та їх асоціаціями для посилення інтернаціоналізації, передачі знань та академічного потенціалу
 +
Створення “Інноваційного класу” у кожному українському ВНЗ – учаснику проекта, який розглядатиметься як навчальний простір 21Століття, побудований на основі кращих європейських практик
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
== '''Завдання 3''' ==
 +
=== Участь в організації та проведенні тренінгу===
 +
[https://youtu.be/hg7ylv4YXXQ Допомога у проведенні тренінгу]
 +
 +
Допомога в організації тренінгу та забезпечення її безперешкодного функціонування, а саме:
 +
 +
* зустріч учасників тренінгів
 +
* реєстрація учасників тренінгів
 +
* допомога учасникам знайти відповідну аудиторію
 +
* допомога при реєстрації учасників беспосередньо під час проведення тренінгу
 +
* збір особистих даних учасників
 +
* фото та відеозйомка тренінгу
 +
* домога учасникам тренінгу у підготовці до тренінгу
 +
* допомога тренерам тренінгу
 +
* інтерв'ю з тренером
 +
 +
 +
[[Файл:Bilyk4.jpg|міні|Тренінг Дослідницько-орієнтоване навчання ]]
 +
 +
 +
На другий день конференції більше 100 учасників відвідали дві лінійки паралельних тренінгів від партнерів проекту – науковців та викладачів:
 +
 +
* «Застосування ігрових сценаріїв у навчальних робототехнічних моделях на базі MiniRobo. Освітня робототехніка» - Стрельцов О.В., Летій Ю.В., «Нанітес Груп»; Лугова Т.А., Блажко О.А., Одеський національний політехнічний університет; Корабльов В.А., Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського.
 +
* «Від класичного уроку до дослідницько-орієнтованого навчання» - Гнєзділова В.І., Близнюк Т.О., Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника та Черних В.В., Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського.
 +
* «Використання онлайн редакторів в роботі із навчальним відео» - Ковтун О.А., Дудар В.Л., Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет
 +
* «Проектування перевернутого STEAM уроку» - Семенов М.А., Луганський національний університет імені Тараса Шевченка.
 +
 +
 +
[[Файл:Bilyk3.jpg|міні|ліворуч|Тренінг Дослідницько-орієнтоване навчання ]]
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
Під час другого дня конференції було проведено коротке''' інтерв'ю з Черних В.В., Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського ''' ''
 +
 +
[ [https://youtu.be/sqyZYPklTU0 Посилання на відео]]
 +
 +
 +
 +
== '''Завдання 4''' ==
 +
=== Тренінг, який мене зацікавив===
 +
Під час конференції було розгляуто дуже багато цікавих тем, але найбільше мене зацікавила тема '''"Застосування ігрових сценаріїв у навчальних робототехнічних моделях на базі MiniRobo.
 +
 +
'''Освітня робототехніка'''"''' тому, що:
 +
[[Файл:Bilyk5.jpg|міні|праворуч|Тренінг «Застосування ігрових сценаріїв у навчальних робототехнічних моделях на базі MiniRobo. Освітня робототехніка»]]
 +
 +
Як було зазначено раніше, стрімкий розвиток IT-галузі, робототехніки, нанотехнологій спричиняє потребу у підготовці відповідних кваліфікованих фахівців.
 +
Для реалізації цього необхідне якісне навчання учнів STEM-предметів – математики, фізики, технологій, інженерії, програмування тощо.
 +
Робототехніка також є одним з напрямів розвитку сучасної STEM-освіти.
 +
 +
Навчання за допомогою робототехніки надає можливість учням і студентам вирішувати реальні життєві проблеми, які потребують знань STEM-предметів, зокрема:
 +
 +
* математика (просторові поняття, геометрія – для розуміння способів руху роботів);
 +
* фізика (електроніка, принципи роботи датчиків, що є основою роботів);
 +
* технологія та дизайн (дизайн пристроїв, частин роботів, їх конструювання),
 +
* ІКТ (програмування робототехнічних систем).
 +
 +
'''Робототехніка''' – це прикладна наука, в якій вивчається проектування, розробка, конструювання, експлуатація та використання роботів.
 +
Навчання робототехніки надає учням і студентам практичного досвіду для розуміння технологічних складових функціонування автоматизованих систем; пристосування до постійних змін під час управління складними системами; використання попередньо набутих знань у реальних ситуаціях.
 +
 +
Робототехніка привертає увагу вчених як засіб розширення можливостей для учнів та студентів, а саме у процесі навчання робототехніки молодь може займати активну позицію як співконструктори, а не як пасивні отримувачі знань або споживачі технологій.
 +
 +
Коли мова йде про робототехніку в контексті її використання в навчальному процесі, то говорять про новий напрям в освіті – "освітню робототехніку" ("educational robotics").
 +
 +
'''Освітня робототехніка (educational robotics)''' – міжпредметний напрям навчання учнів, у процесі якого інтегруються знання зі STEM-предметів (фізики, технологій,математики), кібернетики, мехатроніки та інформатики.
 +
Навчання освітньої робототехніки відповідає ідеям випереджального навчання (навчання технологій, які будуть потрібні в майбутньому) і дозволяє залучити учнів різного віку до процесу інноваційної та наукового-технічної творчості.
 +
Враховуючи результати досліджень та власний досвід, зазначимо основну мету та завдання впровадження освітньої робототехніки у навчальний процес закладів освіти, а саме:
 +
 +
* формування та розвиток в учнів інтересу до природничих і точних наук, науковотехнічної творчості, що відповідає ідеям STEM-освіти;
 +
* формування в учнів навичок роботи з технічними пристроями та умінь практичного вирішення актуальних інженерно-технічних проблем;
 +
* формування якостей особистості, яка здатна самостійно ставити цілі, проектувати шляхи їх реалізації, контролювати й оцінювати свої досягнення;
 +
* формування в учнів умінь працювати з різними джерелами інформації, оцінювати їх і на цій основі формулювати власну думку, судження, оцінку, ініціювати та створювати власні розробки;
 +
* реалізація метапредметних зв'язків між інформатикою, математикою, фізикою та технологіями;
 +
* формування в учнів наукового світогляду як невід’ємної складової загальної культури людини, необхідної умови повноцінного життя в сучасному суспільстві;
 +
* формування та розвиток в учнів стійкої мотивації до навчання;
 +
* інтелектуальний розвиток особистості, зокрема розвиток в учнів логічного, алгоритмічного та креативного мислення при розв'язування прикладних задач, інформаційної культури, пам’яті, уваги, наукової інтуїції.
 +
 +
Освітня робототехніка є ефективним інструментом для навчання через проектну діяльність, в якій STEM, програмування, технічна творчість інтегруються в один проект. Навчання робототехніки надає учням та студентам можливості за допомогою моделювання та конструювання досліджувати, як технології працюють в реальному житті.
 +
В Україні розвиток освітньої робототехніки в рамках освітнього процесу відбувається епізодично на предметному рівні, у навчанні інформатики та ІКТ, в позашкільній освіті, але на цей час відсутній системний підхід. Тому впровадження робототехніки в освітній процес середніх і вищих навчальних закладів як одного з напрямків STEM-освіти, розробка відповідних навчальних програм для учнів, майбутніх учителів і для системи підвищення кваліфікації вчителів має важливе значення.
 +
 +
== '''Завдання 5''' ==
 +
=== Звітна презентація ===
 +
[https://youtu.be/aAQgP9tJmBg Звітна презентація]

Поточна версія на 23:30, 15 жовтня 2019

Виробнича (за спеціалізацією «Управління електронним навчанням») практика студентки Білик Анфіси Олександрівни VІ курсу Педагогічного інституту групи ПВШм-1-18-1.4з заочної форми навчання освітній рівень: другий (магістерський) спеціальності: 011 Освітні, педагогічні науки (освітня програма: Педагогіка вищої школи) 

База для проведення практики: Київський університет імені Бориса Грінченка


Логотип університету


Завдання 1

Проведення Міжнародної конференції «Нові педагогічні підходи в STEAM-освіті» (New Pedagogical Approaches in STEAM Education)

Програма конференції

Київський університет імені Бориса Грінченка 26 і 27 вересня 2019 року приймав поважних гостей і партнерів – учасників Міжнародної конференції "Нові педагогічні підходи в STEAM освіті", яка відбулась за проектом "Модернізація педагогічної вищої освіти з використання інноваційних інструментів викладання" (MoPED) програми ЄС Еразмус + КА2 – Розвиток потенціалу вищої освіти, № 586098-EPP-1-2017-1-UA-EPPKA2-CBHE-JP.

Реєстрація учасників конференції

У конференції взяли участь викладачі усіх університетів-партнерів проекту:

  • Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (Україна) – координатор
  • Університет Деусто (Іспанія) – координатор змістового наповнення та реалізації
  • Гірничо-металургійна академія імені Станіслава Сташиця (Польща)
  • Кіпрський університет (Кіпр)
  • Київський університет імені Бориса Грінченка (Україна)
  • Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди (Україна)
  • Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини (Україна)
  • ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» (Україна)
  • ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (Україна)

На даному відео видно, як проходила конференція

Керівник практики Василенко Світлана Василівна та студенти-практиканти


Участь в організації та проведенні конференції

Допомога в організації конференції та забезпечення її безперешкодного функціонування, а саме: 

* зустріч учасників конференції
* реєстрація учасників конференції
* допомога учасникам знайти відповідну аудиторію
* збір особистих даних учасників
* фото та відеозйомка крнференції




Завдання 2

Аналіз ресурсу MoPED

Про MoPED MoPED – це проект з розвитку потенціалу, спрямований на модернізацію вищої освіти в Україні

Аналіз ресурсу MoPED

Мета проекту:

Модернізація навчальних планів педагогічних ВУЗів України шляхом впровадження найсучасніших методик викладання із використанням ІКТ та методів дослідження результатів.

Цілі проекту:

Розробка сучасних навчальних матеріалів з методики викладання STEAM предметів Створення та акредитація 18 нових курсів для програм на ОКР «Бакалавр» (ОКР «Магістр») в усіх українських ВНЗ – учасників проекту Забезпечення серії тренінгів для 450 викладачів українських ВНЗ – учасників проекту Налагодження ефективної співпраці між європейськими та українськими ВНЗ, вчителями шкіл та їх асоціаціями для посилення інтернаціоналізації, передачі знань та академічного потенціалу Створення “Інноваційного класу” у кожному українському ВНЗ – учаснику проекта, який розглядатиметься як навчальний простір 21Століття, побудований на основі кращих європейських практик




Завдання 3

Участь в організації та проведенні тренінгу

Допомога у проведенні тренінгу

Допомога в організації тренінгу та забезпечення її безперешкодного функціонування, а саме: 

* зустріч учасників тренінгів
* реєстрація учасників тренінгів
* допомога учасникам знайти відповідну аудиторію
* допомога при реєстрації учасників беспосередньо під час проведення тренінгу
* збір особистих даних учасників
* фото та відеозйомка тренінгу
* домога учасникам тренінгу у підготовці до тренінгу
* допомога тренерам тренінгу
* інтерв'ю з тренером


Тренінг Дослідницько-орієнтоване навчання


На другий день конференції більше 100 учасників відвідали дві лінійки паралельних тренінгів від партнерів проекту – науковців та викладачів:

  • «Застосування ігрових сценаріїв у навчальних робототехнічних моделях на базі MiniRobo. Освітня робототехніка» - Стрельцов О.В., Летій Ю.В., «Нанітес Груп»; Лугова Т.А., Блажко О.А., Одеський національний політехнічний університет; Корабльов В.А., Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського.
  • «Від класичного уроку до дослідницько-орієнтованого навчання» - Гнєзділова В.І., Близнюк Т.О., Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника та Черних В.В., Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського.
  • «Використання онлайн редакторів в роботі із навчальним відео» - Ковтун О.А., Дудар В.Л., Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет
  • «Проектування перевернутого STEAM уроку» - Семенов М.А., Луганський національний університет імені Тараса Шевченка.


Тренінг Дослідницько-орієнтоване навчання




Під час другого дня конференції було проведено коротке інтерв'ю з Черних В.В., Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського

[ Посилання на відео]


Завдання 4

Тренінг, який мене зацікавив

Під час конференції було розгляуто дуже багато цікавих тем, але найбільше мене зацікавила тема "Застосування ігрових сценаріїв у навчальних робототехнічних моделях на базі MiniRobo.

Освітня робототехніка" тому, що:

Тренінг «Застосування ігрових сценаріїв у навчальних робототехнічних моделях на базі MiniRobo. Освітня робототехніка»

Як було зазначено раніше, стрімкий розвиток IT-галузі, робототехніки, нанотехнологій спричиняє потребу у підготовці відповідних кваліфікованих фахівців. Для реалізації цього необхідне якісне навчання учнів STEM-предметів – математики, фізики, технологій, інженерії, програмування тощо. Робототехніка також є одним з напрямів розвитку сучасної STEM-освіти.

Навчання за допомогою робототехніки надає можливість учням і студентам вирішувати реальні життєві проблеми, які потребують знань STEM-предметів, зокрема:

  • математика (просторові поняття, геометрія – для розуміння способів руху роботів);
  • фізика (електроніка, принципи роботи датчиків, що є основою роботів);
  • технологія та дизайн (дизайн пристроїв, частин роботів, їх конструювання),
  • ІКТ (програмування робототехнічних систем).

Робототехніка – це прикладна наука, в якій вивчається проектування, розробка, конструювання, експлуатація та використання роботів. Навчання робототехніки надає учням і студентам практичного досвіду для розуміння технологічних складових функціонування автоматизованих систем; пристосування до постійних змін під час управління складними системами; використання попередньо набутих знань у реальних ситуаціях.

Робототехніка привертає увагу вчених як засіб розширення можливостей для учнів та студентів, а саме у процесі навчання робототехніки молодь може займати активну позицію як співконструктори, а не як пасивні отримувачі знань або споживачі технологій.

Коли мова йде про робототехніку в контексті її використання в навчальному процесі, то говорять про новий напрям в освіті – "освітню робототехніку" ("educational robotics").

Освітня робототехніка (educational robotics) – міжпредметний напрям навчання учнів, у процесі якого інтегруються знання зі STEM-предметів (фізики, технологій,математики), кібернетики, мехатроніки та інформатики. Навчання освітньої робототехніки відповідає ідеям випереджального навчання (навчання технологій, які будуть потрібні в майбутньому) і дозволяє залучити учнів різного віку до процесу інноваційної та наукового-технічної творчості. Враховуючи результати досліджень та власний досвід, зазначимо основну мету та завдання впровадження освітньої робототехніки у навчальний процес закладів освіти, а саме:

  • формування та розвиток в учнів інтересу до природничих і точних наук, науковотехнічної творчості, що відповідає ідеям STEM-освіти;
  • формування в учнів навичок роботи з технічними пристроями та умінь практичного вирішення актуальних інженерно-технічних проблем;
  • формування якостей особистості, яка здатна самостійно ставити цілі, проектувати шляхи їх реалізації, контролювати й оцінювати свої досягнення;
  • формування в учнів умінь працювати з різними джерелами інформації, оцінювати їх і на цій основі формулювати власну думку, судження, оцінку, ініціювати та створювати власні розробки;
  • реалізація метапредметних зв'язків між інформатикою, математикою, фізикою та технологіями;
  • формування в учнів наукового світогляду як невід’ємної складової загальної культури людини, необхідної умови повноцінного життя в сучасному суспільстві;
  • формування та розвиток в учнів стійкої мотивації до навчання;
  • інтелектуальний розвиток особистості, зокрема розвиток в учнів логічного, алгоритмічного та креативного мислення при розв'язування прикладних задач, інформаційної культури, пам’яті, уваги, наукової інтуїції.

Освітня робототехніка є ефективним інструментом для навчання через проектну діяльність, в якій STEM, програмування, технічна творчість інтегруються в один проект. Навчання робототехніки надає учням та студентам можливості за допомогою моделювання та конструювання досліджувати, як технології працюють в реальному житті. В Україні розвиток освітньої робототехніки в рамках освітнього процесу відбувається епізодично на предметному рівні, у навчанні інформатики та ІКТ, в позашкільній освіті, але на цей час відсутній системний підхід. Тому впровадження робототехніки в освітній процес середніх і вищих навчальних закладів як одного з напрямків STEM-освіти, розробка відповідних навчальних програм для учнів, майбутніх учителів і для системи підвищення кваліфікації вчителів має важливе значення.

Завдання 5

Звітна презентація

Звітна презентація

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Білик_Анфіса_Олександрівна&oldid=273192