Відмінності між версіями «Бік»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Бік, боку,''' ''м.'' 1) Бокъ, часть тѣла. ''Узявсь під боки та й думає, що пан.'' Посл. ''Тому козак...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Бік, боку,''' ''м.'' 1) Бокъ, часть тѣла. ''Узявсь під боки та й думає, що пан.'' Посл. ''Тому козакові, що шабелька при бокові.'' Чуб. 2) Бокъ, сторона предмета, напр. сундука, лодки и пр. Вас. 150, 151; сторона. ''І по сей бік гора, і по той бік гора.'' Мет. 3.4. 3) Берегъ, сторона рѣки, озера. ''Ой плавали утенята по тім боці ставу.'' Мет. 83. ''Ти по тім боці, я по сім боці, — передайся до мене.'' Нп. ''По тім боці — моя доля, по сім боці — горе.'' Шевч. 4) '''Вилазити боком.''' Даромъ не проходить. ''Вилізуть тобі боком оці гроші.'' Полт. См. '''Боком. '''5)''' У боці, у боку бути, зостатися.''' а) Остаться въ сторонѣ, непричастнымъ. ''Семен зостається у боці, а Іван одвічай за все.'' Зміев. у. б) Сойти на второй планъ. ''Що за город Ніжен, — вже й гарний! а ввійшла у Козелець, — так і в боку, а як у Київ, так і поготів.'' Г. Барв. 37. 6) '''На другий бік (видужав, поправився).''' Еще хуже (заболѣлъ, сдѣлалъ). Фр. Пр. 56. 7) '''І ні в той бік.''' Все равно, безразлично. Галиц. 8) '''Боками робити.''' Тяжело дышать. Фр. Пр. 55. 9) '''З боку го заїхав.''' Хитростью поддѣлъ. Фр. Пр. 55. Ум. '''Бочок, боченько, бочечок.''' ''На бочейках мат кований пояс.'' АД. І. 43. ''Сіделечко в головочки, стременочки у бочечки.'' АД. І. 138.
 
'''Бік, боку,''' ''м.'' 1) Бокъ, часть тѣла. ''Узявсь під боки та й думає, що пан.'' Посл. ''Тому козакові, що шабелька при бокові.'' Чуб. 2) Бокъ, сторона предмета, напр. сундука, лодки и пр. Вас. 150, 151; сторона. ''І по сей бік гора, і по той бік гора.'' Мет. 3.4. 3) Берегъ, сторона рѣки, озера. ''Ой плавали утенята по тім боці ставу.'' Мет. 83. ''Ти по тім боці, я по сім боці, — передайся до мене.'' Нп. ''По тім боці — моя доля, по сім боці — горе.'' Шевч. 4) '''Вилазити боком.''' Даромъ не проходить. ''Вилізуть тобі боком оці гроші.'' Полт. См. '''Боком. '''5)''' У боці, у боку бути, зостатися.''' а) Остаться въ сторонѣ, непричастнымъ. ''Семен зостається у боці, а Іван одвічай за все.'' Зміев. у. б) Сойти на второй планъ. ''Що за город Ніжен, — вже й гарний! а ввійшла у Козелець, — так і в боку, а як у Київ, так і поготів.'' Г. Барв. 37. 6) '''На другий бік (видужав, поправився).''' Еще хуже (заболѣлъ, сдѣлалъ). Фр. Пр. 56. 7) '''І ні в той бік.''' Все равно, безразлично. Галиц. 8) '''Боками робити.''' Тяжело дышать. Фр. Пр. 55. 9) '''З боку го заїхав.''' Хитростью поддѣлъ. Фр. Пр. 55. Ум. '''Бочок, боченько, бочечок.''' ''На бочейках мат кований пояс.'' АД. І. 43. ''Сіделечко в головочки, стременочки у бочечки.'' АД. І. 138.
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B1%D1%96%D0%BA '''Бік'''], бо́ку, ч.
 +
*Права або ліва частина тулуба від плеча до стегна. Тріщали кості, ребра, боки. Летіли зуби, пухли щоки (Котл., І, 1952, 236); Потомились вівчарки. Лягають і носять боками (Коцюб., II, 1955, 322); Він, видобувшись на ганок, став до людей так, щоб усім було видно бомби, що теліпаються в нього при боці (Гончар, Таврія.., 1957, 308).
 +
 +
*'''◊ Бра́тися (взя́тися) в (під) бо́ки''' — обпиратися зігнутими в ліктях руками на стегна. І знову ліри заревли, І знов дівчата мов сороки, А парубки, узявшись в боки, Навприсідки пішли (Шевч., II, 1953, 77); '''Вила́зити (ви́лізти) бо́ком''' див. вила́зити; '''Під бо́ком''' — дуже близько, поруч. Ставок недалечка, '''під боком''' у комуни (Донч., І, 1956, 50); Полата́ти (нам’я́ти) бо́ки кому — побити кого-небудь. — То й не сіймо! — гукнула громада. — А хто почне орать, то ми полатаємо киями '''боки''' (Н.-Лев., II, 1956, 260); '''Ру́ки в бо́ки''' — взявшись у боки. "В мене жінка не така, — коцюбою б’ється…" Руки — в боки, гопака, аж земля сміється… (Сос., І, 1957, 368); '''То сим, то тим бо́ком''' — сяк-так, якось, абияк. То сим, то тим боком зиму перебудемо (Мирний, IV, 1955, 248).
 +
 +
*Яка-небудь сторона, стінка, площина предмета. І опинився Горщик золотий Між череп’яними Горшками, Щербатий і кривий, З розбитими боками (Гл., Вибр., 1957, 128); Між темною тінню голих верб біліла боками церковка (Мирний, II, 1954, 204); Він [човен] летів серед бризків і піни, скрегочучи, б’ючись боками об скелі (Коцюб., II, 1955, 300); * Образно. Життя вперше поверталося до неї своїм суворим боком (Мирний, III, 1954, 78).
 +
*Місце, місцевість, що знаходиться не посередині, збоку чого-небудь. Ой заграй, заграй, синесеньке море, Та під тими байдаками. Що пливуть козаки.. Та на сей бік за нами (Шевч., І, 1951, 199); За станцією починався яр, по другий бік колії лежав степ (Панч, Синів.., 1959, 4).
 +
 +
*Напрямок або місцевість, що лежить у цьому напрямку. Кругом корчми слалося на всі боки рівне поле (Н.-Лев., II, 1956, 217); Недалеко була невеличка площа, відки розходилися вулиці на п’ять боків (Фр., VII, 1951, 241); Нестір.., розходившись, погрожував у бік панської економії. (Гончар, Таврія.., 1957, 12).
 +
 +
'''◊ На всі бо́ки''', у сполуч. із сл. лаяти, славити, хвалити і т. ін. — дуже. Пістряка лаяв-лаяв [сотник] на всі боки (Кв.-Осн., II, 1956, 221); Славили мене на всі боки (Мирний, IV, 1955, 333); '''На всі чоти́ри бо́ки''' — уживається, коли проганяють або відпускають кого-небудь; куди хоч.
 +
*перен. Одна із сторін явища, поняття. — Треба викривати підлоту буржуазних націоналістів, яку вони прикривають своїм брехливим базіканням. Але це один бік справи. Разом з тим треба привести до бойової готовності Червону Гвардію (Головко, II, 1957, 465).
 +
*перен. Погляд, точка зору, розуміння. Це для мене мас значення з матеріального боку, бо… потрібні гроші (Коцюб., III, 1956,437).
 +
 +
*''перен''. Певний напрям, спрямування. Перебудування навчальної програми в бік більшої виробничої спеціалізації.
 +
 +
*Лінія спорідненості. Були, правда, дядьки та тітки з матернього боку (Мирний, IV, 1955, 293); Потомствені мартенівці! Діди їхні з батькового і материного боку ще в Кам’янському стояли біля пічок (Рудь, Гомін.., 1959, 97).
 +
 +
*мат. Кожна з площин геометричної фігури.
 +
 +
'''◊ Бу́ти на бо́ці''' кого, чиєму; '''Ста́ти (перейти́''' і т. ін.) '''на бік''' кого, чий — бути, стати прибічником кого-небудь: поділяти думки, обстоювати інтереси, підтримувати когось. Юзбашева партія немов переважала, бо на її боці був мулла Асан (Коцюб., І, 1955, 394); В минулому він учитель, на війні здобув чин офіцера, але в дні падіння престолу перейшов разом із своїм батальйоном на бік революційних повсталих мас (Гончар, II, 1959, 168);
 +
 +
'''З бо́ку''' кого, чого, чийого: а) кого, чий. Се ж не був каприз з мого боку (Л. Укр., III, 1952, 702); б) від кого, від чого. Треба поставити справу так, щоб кожний пропагандист відчував постійний контроль і допомогу з боку партійних організацій (Рад. Укр., 27.VIII 1959, 1);
 +
 +
'''З одного́ бо́ку…, з дру́гого бо́ку…''': а) уживається у знач. спол. хоч…, але… при зіставленні. Якось так біжить мені час.. З одного боку це добре, бо я таки скучаю за домом, а з другого й не дуже, бо робота йде мляво (Коцюб., III, 1956, 422); б) при переліку уживається у знач. і…, і…; по-перше…, по-друге… Пригодилось з одного боку держатися біблейського оповідання, а з другого — народних легенд (Мирний, V, 1955, 405); '''На''' чиєму '''бо́ці вла́да (си́ла, пра́во''' і т. ін.) — хто-небудь має владу, силу, право і т. ін. Сила, і батьківська влада, і житейський досвід — все на його боці (Гончар, Тройка, 1963, 165).
 +
 +
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B1%D1%96%D0%BA '''Бік'''], ''м''.
 +
1) Бокъ, часть тѣла. Узявсь під боки та й думає, що пан. Посл. Тому козакові, що шабелька при бокові. Чуб.
 +
 +
2) Бокъ, сторона предмета, напр. сундука, лодки и пр. Вас. 150, 151; сторона. І по сей бік гора, і по той бік гора. Мет. 34.
 +
 +
3) Берегъ, сторона рѣки, озера. Ой плавали утенята по тім боці ставу. Мет. 83. Ти по тім боці, я по сім боці, — передайся до мене. Н. п. По тім боці — моя доля, по сім боці — горе. Шевч.
 +
 +
4) '''Вилазити боком'''. Даромъ не проходить. Вилізуть тобі боком оці гроші. Полт. См. Боком.
 +
 +
5) '''У боці, у боку бути, зостатися'''. а) Остаться въ сторонѣ, непричастнымъ. Семен зостається у боці, а Іван одвічай за все. Зміев. у. б) Сойти на второй планъ. Що за город Ніжен, — вже й гарний! а ввійшла у Козелець, — так і в боку, а як у Київ, так і поготів. Г. Барв. 37.
 +
 +
6) '''На другий бік (видужав, поправився)'''. Еще хуже (заболѣлъ, сдѣлалъ). Фр. Пр. 56.
 +
 +
7) '''І ні в той бік'''. Все равно, безразлично. Галиц.
 +
 +
8) '''Боками робити'''. Тяжело дышать. Фр. Пр. 55.
 +
 +
9) '''З боку го заїхав'''. Хитростью поддѣлъ. Фр. Пр. 55. Ум. '''Бочок, боченько, бочечок'''. На бочейках мат кований пояс. АД. І. 43. Сіделечко в головочки, стременочки у бочечки. АД. І. 138.
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
  
 
[[Категорія:Бі]]
 
[[Категорія:Бі]]

Версія за 18:09, 30 листопада 2014

Бік, боку, м. 1) Бокъ, часть тѣла. Узявсь під боки та й думає, що пан. Посл. Тому козакові, що шабелька при бокові. Чуб. 2) Бокъ, сторона предмета, напр. сундука, лодки и пр. Вас. 150, 151; сторона. І по сей бік гора, і по той бік гора. Мет. 3.4. 3) Берегъ, сторона рѣки, озера. Ой плавали утенята по тім боці ставу. Мет. 83. Ти по тім боці, я по сім боці, — передайся до мене. Нп. По тім боці — моя доля, по сім боці — горе. Шевч. 4) Вилазити боком. Даромъ не проходить. Вилізуть тобі боком оці гроші. Полт. См. Боком. 5) У боці, у боку бути, зостатися. а) Остаться въ сторонѣ, непричастнымъ. Семен зостається у боці, а Іван одвічай за все. Зміев. у. б) Сойти на второй планъ. Що за город Ніжен, — вже й гарний! а ввійшла у Козелець, — так і в боку, а як у Київ, так і поготів. Г. Барв. 37. 6) На другий бік (видужав, поправився). Еще хуже (заболѣлъ, сдѣлалъ). Фр. Пр. 56. 7) І ні в той бік. Все равно, безразлично. Галиц. 8) Боками робити. Тяжело дышать. Фр. Пр. 55. 9) З боку го заїхав. Хитростью поддѣлъ. Фр. Пр. 55. Ум. Бочок, боченько, бочечок. На бочейках мат кований пояс. АД. І. 43. Сіделечко в головочки, стременочки у бочечки. АД. І. 138.

Сучасні словники

Бік, бо́ку, ч.

  • Права або ліва частина тулуба від плеча до стегна. Тріщали кості, ребра, боки. Летіли зуби, пухли щоки (Котл., І, 1952, 236); Потомились вівчарки. Лягають і носять боками (Коцюб., II, 1955, 322); Він, видобувшись на ганок, став до людей так, щоб усім було видно бомби, що теліпаються в нього при боці (Гончар, Таврія.., 1957, 308).
  • ◊ Бра́тися (взя́тися) в (під) бо́ки — обпиратися зігнутими в ліктях руками на стегна. І знову ліри заревли, І знов дівчата мов сороки, А парубки, узявшись в боки, Навприсідки пішли (Шевч., II, 1953, 77); Вила́зити (ви́лізти) бо́ком див. вила́зити; Під бо́ком — дуже близько, поруч. Ставок недалечка, під боком у комуни (Донч., І, 1956, 50); Полата́ти (нам’я́ти) бо́ки кому — побити кого-небудь. — То й не сіймо! — гукнула громада. — А хто почне орать, то ми полатаємо киями боки (Н.-Лев., II, 1956, 260); Ру́ки в бо́ки — взявшись у боки. "В мене жінка не така, — коцюбою б’ється…" Руки — в боки, гопака, аж земля сміється… (Сос., І, 1957, 368); То сим, то тим бо́ком — сяк-так, якось, абияк. То сим, то тим боком зиму перебудемо (Мирний, IV, 1955, 248).
  • Яка-небудь сторона, стінка, площина предмета. І опинився Горщик золотий Між череп’яними Горшками, Щербатий і кривий, З розбитими боками (Гл., Вибр., 1957, 128); Між темною тінню голих верб біліла боками церковка (Мирний, II, 1954, 204); Він [човен] летів серед бризків і піни, скрегочучи, б’ючись боками об скелі (Коцюб., II, 1955, 300); * Образно. Життя вперше поверталося до неї своїм суворим боком (Мирний, III, 1954, 78).
  • Місце, місцевість, що знаходиться не посередині, збоку чого-небудь. Ой заграй, заграй, синесеньке море, Та під тими байдаками. Що пливуть козаки.. Та на сей бік за нами (Шевч., І, 1951, 199); За станцією починався яр, по другий бік колії лежав степ (Панч, Синів.., 1959, 4).
  • Напрямок або місцевість, що лежить у цьому напрямку. Кругом корчми слалося на всі боки рівне поле (Н.-Лев., II, 1956, 217); Недалеко була невеличка площа, відки розходилися вулиці на п’ять боків (Фр., VII, 1951, 241); Нестір.., розходившись, погрожував у бік панської економії. (Гончар, Таврія.., 1957, 12).

◊ На всі бо́ки, у сполуч. із сл. лаяти, славити, хвалити і т. ін. — дуже. Пістряка лаяв-лаяв [сотник] на всі боки (Кв.-Осн., II, 1956, 221); Славили мене на всі боки (Мирний, IV, 1955, 333); На всі чоти́ри бо́ки — уживається, коли проганяють або відпускають кого-небудь; куди хоч.

  • перен. Одна із сторін явища, поняття. — Треба викривати підлоту буржуазних націоналістів, яку вони прикривають своїм брехливим базіканням. Але це один бік справи. Разом з тим треба привести до бойової готовності Червону Гвардію (Головко, II, 1957, 465).
  • перен. Погляд, точка зору, розуміння. Це для мене мас значення з матеріального боку, бо… потрібні гроші (Коцюб., III, 1956,437).
  • перен. Певний напрям, спрямування. Перебудування навчальної програми в бік більшої виробничої спеціалізації.
  • Лінія спорідненості. Були, правда, дядьки та тітки з матернього боку (Мирний, IV, 1955, 293); Потомствені мартенівці! Діди їхні з батькового і материного боку ще в Кам’янському стояли біля пічок (Рудь, Гомін.., 1959, 97).
  • мат. Кожна з площин геометричної фігури.

◊ Бу́ти на бо́ці кого, чиєму; Ста́ти (перейти́ і т. ін.) на бік кого, чий — бути, стати прибічником кого-небудь: поділяти думки, обстоювати інтереси, підтримувати когось. Юзбашева партія немов переважала, бо на її боці був мулла Асан (Коцюб., І, 1955, 394); В минулому він учитель, на війні здобув чин офіцера, але в дні падіння престолу перейшов разом із своїм батальйоном на бік революційних повсталих мас (Гончар, II, 1959, 168);

З бо́ку кого, чого, чийого: а) кого, чий. Се ж не був каприз з мого боку (Л. Укр., III, 1952, 702); б) від кого, від чого. Треба поставити справу так, щоб кожний пропагандист відчував постійний контроль і допомогу з боку партійних організацій (Рад. Укр., 27.VIII 1959, 1);

З одного́ бо́ку…, з дру́гого бо́ку…: а) уживається у знач. спол. хоч…, але… при зіставленні. Якось так біжить мені час.. З одного боку це добре, бо я таки скучаю за домом, а з другого й не дуже, бо робота йде мляво (Коцюб., III, 1956, 422); б) при переліку уживається у знач. і…, і…; по-перше…, по-друге… Пригодилось з одного боку держатися біблейського оповідання, а з другого — народних легенд (Мирний, V, 1955, 405); На чиєму бо́ці вла́да (си́ла, пра́во і т. ін.) — хто-небудь має владу, силу, право і т. ін. Сила, і батьківська влада, і житейський досвід — все на його боці (Гончар, Тройка, 1963, 165).

Бік, м. 1) Бокъ, часть тѣла. Узявсь під боки та й думає, що пан. Посл. Тому козакові, що шабелька при бокові. Чуб.

2) Бокъ, сторона предмета, напр. сундука, лодки и пр. Вас. 150, 151; сторона. І по сей бік гора, і по той бік гора. Мет. 34.

3) Берегъ, сторона рѣки, озера. Ой плавали утенята по тім боці ставу. Мет. 83. Ти по тім боці, я по сім боці, — передайся до мене. Н. п. По тім боці — моя доля, по сім боці — горе. Шевч.

4) Вилазити боком. Даромъ не проходить. Вилізуть тобі боком оці гроші. Полт. См. Боком.

5) У боці, у боку бути, зостатися. а) Остаться въ сторонѣ, непричастнымъ. Семен зостається у боці, а Іван одвічай за все. Зміев. у. б) Сойти на второй планъ. Що за город Ніжен, — вже й гарний! а ввійшла у Козелець, — так і в боку, а як у Київ, так і поготів. Г. Барв. 37.

6) На другий бік (видужав, поправився). Еще хуже (заболѣлъ, сдѣлалъ). Фр. Пр. 56.

7) І ні в той бік. Все равно, безразлично. Галиц.

8) Боками робити. Тяжело дышать. Фр. Пр. 55.

9) З боку го заїхав. Хитростью поддѣлъ. Фр. Пр. 55. Ум. Бочок, боченько, бочечок. На бочейках мат кований пояс. АД. І. 43. Сіделечко в головочки, стременочки у бочечки. АД. І. 138.