Відмінності між версіями «Бідолах»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
| − | == | + | ==Академічний тлумачний словник української мови== |
| − | + | ||
| + | '''БІДОЛА́Х''', а, чол., розм., рідко. Те саме, що бідолаха. Знала вона, як з ким поводитись.. Прийде який-небудь бідолах, то вона йому гучно говорить (Марко Вовчок, I, 1955, 258). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 00:42, 24 листопада 2017
Бідолах, -ха, м. и бідолаха, -хи, об. Бѣдняга, бѣдняжка, горемыка. Прийде який небудь бідолах. МВ. II. 32. Трохи одпочити позволяю бідолахам. Шевч. Він бідолаха і біжить у ліс. ЗОЮР. II. 35. Ум. Бідолашка, бідолашечка. Сумують обидві бідолашечки. Г. Барв. 455. Як вона тут, бідолашка, повертається? Мир. ХРВ. 55.
Зміст
Академічний тлумачний словник української мови
БІДОЛА́Х, а, чол., розм., рідко. Те саме, що бідолаха. Знала вона, як з ким поводитись.. Прийде який-небудь бідолах, то вона йому гучно говорить (Марко Вовчок, I, 1955, 258).
Ілюстрації
|
|
|
|
