Відмінності між версіями «Бідолака»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Бі]] | [[Категорія:Бі]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | '''БІДОЛА́ХА''', рідко '''БІДОЛА́ГА''', '''БІДОЛА́КА''', и, чол. і жін., розм. ''Бідна, нещасна людина; бідняга''. Чисто на сміх та на глум зробила [доля] його наймитом, бідолахою без поля і ріллі, без хати і роду (Іван Франко, III, 1950, 126); Сидять в путах арестанти, Трохи одпочити Позволено бідолагам Та води напитись (Тарас Шевченко, II, 1953, 187); Зловили десь у лісі чоловіка непевного, та се був якийсь бідолака, що його вигнала на великий шлях нуждонька та бідонька (Марко Вовчок, I, 1955, 361); — Мабуть, здоров'ям плохенький, бідолаха, бо дуже блідий (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 130). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:GBDMfJkw9lxVp8nBiCSB.r575x340.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1jjj8xtj88c41.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dfa.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Unnamed (2).jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/bidolakha | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2020 року]] | ||
Поточна версія на 18:22, 25 грудня 2020
Бідолака, -ки, об. = Бідолаха. Маятись йому одинокому бідолаці. МВ. II. 143.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
БІДОЛА́ХА, рідко БІДОЛА́ГА, БІДОЛА́КА, и, чол. і жін., розм. Бідна, нещасна людина; бідняга. Чисто на сміх та на глум зробила [доля] його наймитом, бідолахою без поля і ріллі, без хати і роду (Іван Франко, III, 1950, 126); Сидять в путах арестанти, Трохи одпочити Позволено бідолагам Та води напитись (Тарас Шевченко, II, 1953, 187); Зловили десь у лісі чоловіка непевного, та се був якийсь бідолака, що його вигнала на великий шлях нуждонька та бідонька (Марко Вовчок, I, 1955, 361); — Мабуть, здоров'ям плохенький, бідолаха, бо дуже блідий (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 130).
Ілюстрації
|
|
|
.jpg)
|
