Бігунці

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:39, 12 грудня 2013; Денисенко Аня (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Бігунці, -ців, м. мн. = Бігунки 1.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови

БІГУНЦІ 1, ів, мн., розм. Те саме, що бігунки. Бачили.., як згодом біля конюшні Омелько запрягав у бігунці коняку (Андрій Головко, II, 1957, 239).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 175.

БІГУНЦІ 2, ів, мн. (одн. бігунець, нця, чол.). Зменш. до бігуни. Здобувши електричний струм, пустив [голова комуни] його .. гріти й освітлювати село.., рухати верстати в майстернях, жорна в млині, бігунці в олійниці (Юрій Яновський, II, 1954, 157).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 176.

Словник України

бігунці́ 1 – множинний іменник

Ілюстрації

Images.jpg У5ваке6пнг.jpg Вапролд.jpg Веакпмиротлд.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання