Бусько

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Бусько, -ка, м. 1) = Бусель. 2) мн. Буськи. Раст. Erodium cicutarum L. I. 122.

Сучасні словники

Бусько(лелека)- — птах родини лелекових, ряду лелекоподібних.Окрім науково прийнятої назви[1], у цього птаха безліч народних назв: чорногуз, бусол, бусел, бусько, бузько, бусьок, бузьок, боцюн, боцян, гайстер. Білий лелека — птах розміром від 80 до 100 см довжиною, розмахом крил 200—220 см та вагою від 2,5 до 4,5 кілограмів. Забарвлення пір'я біле, за винятком махових пір'їн на крилах, які мають чорне забарвлення. Коли крила птаха складені, то махові пір'їни покривають задню частину тіла, звідки і походить назва — чорногуз. Дзьоб та ноги чорногуза червонясті й довгі.


В Україні лелеки найчастіше гніздяться на стовпах електропередач

Гніздо на недіючому фабричному комині

Ciconia ciconia

Лелека в польоті Голос слабкий. Птахи спілкуються клацанням дзьоба. Клацаннями птахи вітають один одного, також цими звуками захищають гніздо від конкурентів. Поведінці білого лелеки властивий і шлюбний ритуал, який супроводжується спільним клацанням дзьобами.

Ілюстрації

259892063-1.jpg Без названия (1).jpg Leleka-496x600.jpg Photoicon.png

Медіа

Див. також

Поширення та місця існування Ареал білого лелеки — Європа (від Іспанії до Росії), Північна Африка та Азія (від Туреччини до Кавказу). В Україні гніздовий, перелітний вид, наявні окремі випадки зимівлі. Гніздиться майже на всій території, крім високогір'я Карпат, крайніх південно-східних районів і Криму; у періоди міграцій може траплятися скрізь.

Поселяється білий лелека на відкритому ландшафті з придатними кормовими угіддями — луками, болотами, пасовищами. Полюбляє зволожені ділянки з невисокою трав'яною рослинністю, на яких є групи старих розлогих дерев, особливо якщо луки періодично затоплюються, а трава регулярно викошується. Розорювання заплави значно погіршує кормові угіддя, білий лелека уникає високої рослинності.

Джерела та література

Зовнішні посилання