Бундючитися

Бундючитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать, хорохориться, пѣтушиться, чваниться. Твоя Маруся усе щось бундючиться. О. 1861. XI. Кух. 28.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

БУНДЮЧИТИСЯ: чванитися, величатися, заноситися, пишатися, зарозуміватися, жм. приндитися, кокошитися, пиндючитися, гороїжитися, ок. ставитися, г. фудулитися, обр. гнути кирпу, підіймати носа, високо нестися <літати>, закопилювати губу, вдаватися в пиху; док. загордіти.

Словник синонімів Караванського

БУНДЮ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок. Поводитися бундючно, чванливо. [Микола:] Він живе тілько тут, бач, возний — так і бундючиться, що помазався паном (Котл., II, 1953, 28); — Ти гляди мені, жени коні під самісінький ганок: треба бундючиться! — навчав отець — Харитін погонича (Н.-Лев., III, 1956, 168); Він [пан Купа], запорожець колишній, бундючиться, величається.. супроти простих людей (Ільч., Козацьк. роду… 1958, 219).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 255.

Ілюстрації