Відмінності між версіями «Будинок командувача військами Київського військового округу»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
[[Файл:Посол Китаю.jpeg|ліворуч]] | [[Файл:Посол Китаю.jpeg|ліворуч]] | ||
==Опис== | ==Опис== | ||
| + | Від вул. Грушевського садибу відокремлює старовинна, теж характерна для Києва металева огорожа виготовлена з круглого сталевого прута у вигляді ланок прясел, навішених на круглі сталеві стовпчики. В проїздах збереглися гранітні обмежувальні тумби з карбованими торцями. | ||
| + | В саду багато старих груш та інших дерев - ровесників особняка. В останні десятиліття садиба значно зменшена за рахунок пересування забору справа - колишнім Будинком офіцерів, ліворуч - при спорудженні житлових будинків на вул. М. Грушевського, 34 і 34-А. | ||
| + | Ще після другої світової війни площа садиби становила 4 га, включаючи і ставок (тепер на його місці стадіон заводу «Арсенал»). Особняк разом з садибою представляє великий інтерес як зразок садибної забудови Липок кін. 19 - поч. 20 в. Побудований для командувача військами Київського військового округу (в 1889-1903гг.) Генерал-ад'ютанта, генерала від інфантерії Драгомирова Михайла Івановича (1830-1905). Зайнявши в 1897р. посаду київського, подільського і волинського генерал-губернатора, продовжував жити саме в цьому особняку. Відомий як українофіл, прихильник В. Антоновича і П. Житецького, підтримував український театр, друкування українських книг. Був членом кількох наукових товариств. З 1903 року - член Державної Ради. | ||
| + | Тут проживав також наступник М. Драгомирова на посаді командувача військами КВО (1904-1908), генерал від кавалерії Сухомлинов Володимир Олександрович (1848-1926гг.). У цій садибі він влаштував ставок в яру, площею бл. 1 га, з острівцем і павільйонами. Пізніше в будинку жили воєначальники: в 1935-37гг - командувач військами Київського (українського) військового округу, командарм 1-го рангу Якір Йона Еммануїлович (1896-1937гг.), в той же період жив і заступник, з 1935 р - командувач військ Харківського військового округу, командарм 2 - го рангу Дубовой Іван Наумович (1896-1938), з травня 1937 по січень 1938 року - командувач військами Київського військового округу, командарм 1 - го рангу Федько Іван Федорович (1897-1939гг.); всі троє загинули в сталінських катівнях. З лютого 1938 по травень 1940р. | ||
| + | Тут жив командувач військами Київського особливого військового округу (КОВО), генерал-полковник Тимошенко Семен Костянтинович (1895-1970), з травня 1940 по лютий 1941 року - командувач КОВО генерал - полковник Жуков Георгій Костянтинович (1896-1974), з лютого по червень 1941 року - командувач КОВО, з початком війни - командувач військами Південно-Західного фронту, генерал - полковник Кирпонос Михайло Петрович (1892-1941). | ||
| + | В 1944-65 роках тут знаходився Палац піонерів і школярів, а в 1965-92 рр - Українське товариство дружби і культурного зв'язку з зарубіжними країнами. З 1993 р - Посольство Китайської Народної Республіки. | ||
| + | |||
==Автор(и)== | ==Автор(и)== | ||
==Етнографія== | ==Етнографія== | ||
Версія за 23:20, 7 грудня 2018
Зміст
Опис
Від вул. Грушевського садибу відокремлює старовинна, теж характерна для Києва металева огорожа виготовлена з круглого сталевого прута у вигляді ланок прясел, навішених на круглі сталеві стовпчики. В проїздах збереглися гранітні обмежувальні тумби з карбованими торцями. В саду багато старих груш та інших дерев - ровесників особняка. В останні десятиліття садиба значно зменшена за рахунок пересування забору справа - колишнім Будинком офіцерів, ліворуч - при спорудженні житлових будинків на вул. М. Грушевського, 34 і 34-А. Ще після другої світової війни площа садиби становила 4 га, включаючи і ставок (тепер на його місці стадіон заводу «Арсенал»). Особняк разом з садибою представляє великий інтерес як зразок садибної забудови Липок кін. 19 - поч. 20 в. Побудований для командувача військами Київського військового округу (в 1889-1903гг.) Генерал-ад'ютанта, генерала від інфантерії Драгомирова Михайла Івановича (1830-1905). Зайнявши в 1897р. посаду київського, подільського і волинського генерал-губернатора, продовжував жити саме в цьому особняку. Відомий як українофіл, прихильник В. Антоновича і П. Житецького, підтримував український театр, друкування українських книг. Був членом кількох наукових товариств. З 1903 року - член Державної Ради. Тут проживав також наступник М. Драгомирова на посаді командувача військами КВО (1904-1908), генерал від кавалерії Сухомлинов Володимир Олександрович (1848-1926гг.). У цій садибі він влаштував ставок в яру, площею бл. 1 га, з острівцем і павільйонами. Пізніше в будинку жили воєначальники: в 1935-37гг - командувач військами Київського (українського) військового округу, командарм 1-го рангу Якір Йона Еммануїлович (1896-1937гг.), в той же період жив і заступник, з 1935 р - командувач військ Харківського військового округу, командарм 2 - го рангу Дубовой Іван Наумович (1896-1938), з травня 1937 по січень 1938 року - командувач військами Київського військового округу, командарм 1 - го рангу Федько Іван Федорович (1897-1939гг.); всі троє загинули в сталінських катівнях. З лютого 1938 по травень 1940р. Тут жив командувач військами Київського особливого військового округу (КОВО), генерал-полковник Тимошенко Семен Костянтинович (1895-1970), з травня 1940 по лютий 1941 року - командувач КОВО генерал - полковник Жуков Георгій Костянтинович (1896-1974), з лютого по червень 1941 року - командувач КОВО, з початком війни - командувач військами Південно-Західного фронту, генерал - полковник Кирпонос Михайло Петрович (1892-1941). В 1944-65 роках тут знаходився Палац піонерів і школярів, а в 1965-92 рр - Українське товариство дружби і культурного зв'язку з зарубіжними країнами. З 1993 р - Посольство Китайської Народної Республіки.
