Відмінності між версіями «Буде»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Медіа) |
||
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|dOfRJEP5Tvc}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Версія за 20:27, 9 листопада 2016
Буде, нар. Довольно, достаточно. Буде з мене, поки живу, і мертвого слова. Шевч.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БУДЕ. 1. 3 ос. майб. чол. одн. до бути. 2. безос. присудк. сл., розм. Уживається у знач. вистачить, досить. Буде з мене, поки живу, І мертвого слова, Щоб виливать журбу, сльози (Тарас Шевченко, I, 1951, 79); // Уживається у знач. годі. Нешвидко встав старший, та й каже: «Ще, може, хоче хто сказать?» «Не треба! буде! і так гоже!» (Панас Мирний, V, 1955, 292); Нарешті Чугайстир знемігся. — Буде, не можу... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 349). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 246.
Ілюстрації
|
|
|
|
