Бровар

Бровар, -ра, м. = Броварь. Рудч. Чп. 245.

"Словники України" on-line

брова́р 1 – іменник чоловічого роду, істота

(броварник)

ПИВОВА́Р, ПИВОВА́РНИК розм., СОЛОДО́ВНИК розм., БРОВА́Р заст., БРОВА́РНИК заст. Троє немолодих людей, дочекавшись пива, дружно хлиснули по ковтку, похвалили пивоварів (М. Ю. Тарновський); - Пивце нічого, добре... Я на сьому знаюся. Бо сам трохи не пивоварник (Марко Вовчок); В документах 1425 р. згадується про існуючі у Львові цехи різників, пекарів, ковалів, кравців, шевців, сідлярів, солодовників (пивоварів) та ін. (з газети); Соку міць, духмиста яра сила! Броварі засмаглі уночі Переллють її в глухі барила (А. Малишко).

ПИВОВА́РНЯ, ПИВНИ́ЦЯ заст., БРОВА́РНЯ заст., БРОВА́Р заст. Пішла [дівка] з Василем до пивоварні й купила йому.. пиво (казка); Заробити ж де? Коло других сіл і пивниці, і винниці, і сахарні, а в їх - хоч би зламана (Панас Мирний); Саливон працював бондарем на броварні (П. Панч); - Я у бровар в Янові нанявсь, Живу, заробляю рік, другий (І. Франко).