Бринькотіти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Бринькотіти, -чу, -чеш, гл. = Бринькати.

Сучасні словники

Бринькотіти, аю, аєш, недок. 1. Утворювати короткі дзвенячі звуки; дзенькати. Розмова уривалась лише тоді, як бренькав дзвоник на дверях (Юрій Смолич, V, 1959, 201); Тонко бренькало скло в котрійсь шибці (Ярослав Гримайло, Син.., 1950, 122).

2. на чому. Невміло або недбало грати на музичному інструменті. Панни познайомились і завели веселу розмову; бренькали на гітарі, а потім пішли танцювати (Нечуй-Левицький, III, 1956, 186); Хтось бренькав на балалайці (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 154).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 232.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/brenjkaty

Зовнішні посилання