Відмінності між версіями «Бридити»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Бридити, -джу, -диш, '''''гл. ''1) Внушать отвращеніе, отвращать. 2) '''= Бридитися. '''''Чого ти ста...)
 
 
(не показано 2 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Бридити, -джу, -диш, '''''гл. ''1) Внушать отвращеніе, отвращать. 2) '''= Бридитися. '''''Чого ти став такий вередливий? усім бридиш. ''Подольск. г. ''Чи ти бридиш, куме? ''МВ. (КС. 1902. X. 145).  
+
'''Бридити, -джу, -диш, '''''гл. ''1) Внушать отвращеніе, отвращать. 2) '''= [[Бридитися]]. '''''Чого ти став такий вередливий? усім бридиш. ''Подольск. г. ''Чи ти бридиш, куме? ''МВ. (КС. 1902. X. 145).  
 
+
 
[[Категорія:Бр]]
 
[[Категорія:Бр]]
 +
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Словник української мови
 +
[http://Академічний%20тлумачний%20словник%20(1970—1980) http://sum.in.ua/s/brydyty]
 +
 +
БРИ́ДИТИ, джу, диш, недок., діал.
 +
 +
1. перех. Викликати в кого-небудь огиду. Підкупство бридило його гірш усього (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 36).
 +
 +
2. неперех. Бридитися. Чого ти став такий вередливий? Усім бридиш (Словник Грінченка).
 +
 +
Всесвітній словник української мови
 +
[http://Всесвітній%20словник%20української%20мови https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8]
 +
 +
Словник синонімів
 +
 +
ГИДУВА́ТИ (відчувати огиду, відразу), БРИ́ДИТИСЯ, ГРЕ́БУВАТИ [ГРЕ́БАТИ], ГИ́ДИТИСЯ діал., БРИ́ДИТИ діал., ГЕ́РБУВАТИ діал., ГАНЬБУВА́ТИ діал. - Я вже одвикла й од м’яса й навіть не можу його їсти, бо чогось гидую (І. Нечуй-Левицький); - Якщо не бридитесь, Нелю, то наллю вам до моєї чарки (Ірина Вільде); - Ви гребуєте нашими харчами. Звикли до фешенебельних ресторанів (О. Копиленко); [Степанида:] Милості просимо!.. Нашим гостюванням не гребайте! (М. Старицький); Він не міг перемогти себе, щоби сісти де-небудь у тоту нечисть та нехар, котрої гидився (І. Франко); Молодий суддя відкинув пропозицію з обуренням, підкупство бридило йому гірш усього (Н. Кобринська); Батенькового слова мені не гербувати (Словник Б. Грінченка); - Чого, мила, смуткуєш, чи моєю маткою ганьбуєш? (П. Чубинський).
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Brydyty.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Brydyty(2).jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Brydyty(1).jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Поточна версія на 01:29, 29 листопада 2017

Бридити, -джу, -диш, гл. 1) Внушать отвращеніе, отвращать. 2) = Бридитися. Чого ти став такий вередливий? усім бридиш. Подольск. г. Чи ти бридиш, куме? МВ. (КС. 1902. X. 145).


Сучасні словники

Словник української мови http://sum.in.ua/s/brydyty

БРИ́ДИТИ, джу, диш, недок., діал.

1. перех. Викликати в кого-небудь огиду. Підкупство бридило його гірш усього (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 36).

2. неперех. Бридитися. Чого ти став такий вередливий? Усім бридиш (Словник Грінченка).

Всесвітній словник української мови https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8

Словник синонімів

ГИДУВА́ТИ (відчувати огиду, відразу), БРИ́ДИТИСЯ, ГРЕ́БУВАТИ [ГРЕ́БАТИ], ГИ́ДИТИСЯ діал., БРИ́ДИТИ діал., ГЕ́РБУВАТИ діал., ГАНЬБУВА́ТИ діал. - Я вже одвикла й од м’яса й навіть не можу його їсти, бо чогось гидую (І. Нечуй-Левицький); - Якщо не бридитесь, Нелю, то наллю вам до моєї чарки (Ірина Вільде); - Ви гребуєте нашими харчами. Звикли до фешенебельних ресторанів (О. Копиленко); [Степанида:] Милості просимо!.. Нашим гостюванням не гребайте! (М. Старицький); Він не міг перемогти себе, щоби сісти де-небудь у тоту нечисть та нехар, котрої гидився (І. Франко); Молодий суддя відкинув пропозицію з обуренням, підкупство бридило йому гірш усього (Н. Кобринська); Батенькового слова мені не гербувати (Словник Б. Грінченка); - Чого, мила, смуткуєш, чи моєю маткою ганьбуєш? (П. Чубинський).

Ілюстрації

Brydyty.jpg Brydyty(2).jpg Brydyty(1).jpg