Брех
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:20, 14 квітня 2024; Opfraniuk.fshn23 (обговорення • внесок)
І. Брех, -ху, м. Лай. Тот пес має великий брех. Вх. Лем. 394.
ІІ. Брех! меж. отъ гл. брехати. Брех стара на покуті. Ном. № 6932.
Зміст
Тлумачний словник
БРЕХ, у, ч., діал. Гавкіт, гавкання. Рев сурем, дзвін броні, брех панських хортів, І гвалт навіжений моє з пекла злетів (Стар., Поет. тв., 1958, 215); Кінське ржання, брех собачий! Сміх і гук мисливських сурем! (Л. Укр., IV, 1954, 169).
Ілюстрації
|
|
