Брань
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:56, 19 жовтня 2015; L.varchenko (обговорення • внесок)
Брань, -ні, ж. Извѣстно только изъ анекдота о лѣнивой женщинѣ. «Шо ти, жінко, робиш, шо роботи твоєї не видно?» — Та шо роблю? я — каже, — чоловіче, брань беру. — А він то й дума: «шо ж то таке: брань беру?» Поліз на горище, сидить, дожидає, поки вона буде брань брати. Вона встала, напрягла ороху, прослала ряднину, насипала туди ороху; взяла, лягла черевом на землю і бере ротом орох той, їсть.... Грин. II. 163.
Зміст
Див. також
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
