Болотяник, -ка, м. Чортъ, живущій въ болотѣ. Чуб. І. 193.
БОЛОТЯНИК, -а, ч., міф. Злий дух у болоті, який намагається затягнути людину у трясовину.
БОЛОТЯНИК, -а, ч., міф. Див. болотник.