Відмінності між версіями «Божитися»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Бо]] | [[Категорія:Бо]] | ||
| − | + | ==Словник Грінченка== | |
| + | Божитися, жуся, жишся, гл. Божиться. А я ж тобі божилася, що люблю як душу. Мет. 62. Ти божився, присягався: не покину я тебе. Мет. 15. | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ===[https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%B1%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%8F Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)]=== | ||
| + | ;БОЖИ́ТИСЯ божу́ся, божи́шся, недок., розм. :Говорити “їй-богу” на підтвердження висловленого, присягатися Богом у тім, що сказане є правдою. | ||
| + | :Приклади: | ||
| + | Ярмарок аж кипів... Цокотять перекупки, божаться цигани. (Марко Вовчок) | ||
| + | Тоді Чагар став божитись, що нічого подібного не трапилось, що це мої вигадки. (М. Хвильовий) | ||
| + | Сама мати божилася, що буде в Раю між святими. (О. Довженко) | ||
| + | Я божився, клявся я вокзалом утекти, але втекти не міг. (М. Вінграновський) | ||
| + | ==Етимологія== | ||
| + | ; Божитися | ||
| + | * псл. bogъ; | ||
| + | * споріднене з дінд. bhăgaḥ «наділяючий, податель, пан, владика», bhájati, bhájate «наділяє», ав. bаүа «господь, бог», baχšaiti «бере участь»; | ||
| + | * можливо, через давніше значення «майно, їжа» пов’язане з укр. [бог] «шлунок, рубець», богу́н «тс.», гр. φαγετν «їсти, пожирати», алб. bagëti «велика рогата худоба»; | ||
| + | * неодноразово висловлювана думка про пряме запозичення з іранських мов (Корш Сб. Сумцову 53; Миккола РФВ 48, 278; Solmsen KZ 34, 49; Muszyński PZJP 92–93 та ін.) не витримує критики; | ||
| + | * р. бр. болг. м. бог, др. богъ, п. слн. bóg, ч. bůh, слц. boh, вл. bóh, нл. bog, полаб. büg, схв. Бȏг, стсл. богъ; | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 17: | Рядок 30: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F Божіння] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. Київ, 1907—1909. Т. 1. С. 81. | |
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | + | * [https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=4998&page=187 Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)] | |
| + | * [https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%B1%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%8F Горох — онлайн-бібліотека] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 01:57, 9 листопада 2021
Зміст
Словник Грінченка
Божитися, жуся, жишся, гл. Божиться. А я ж тобі божилася, що люблю як душу. Мет. 62. Ти божився, присягався: не покину я тебе. Мет. 15.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
- БОЖИ́ТИСЯ божу́ся, божи́шся, недок., розм.
- Говорити “їй-богу” на підтвердження висловленого, присягатися Богом у тім, що сказане є правдою.
- Приклади:
Ярмарок аж кипів... Цокотять перекупки, божаться цигани. (Марко Вовчок) Тоді Чагар став божитись, що нічого подібного не трапилось, що це мої вигадки. (М. Хвильовий) Сама мати божилася, що буде в Раю між святими. (О. Довженко) Я божився, клявся я вокзалом утекти, але втекти не міг. (М. Вінграновський)
Етимологія
- Божитися
- псл. bogъ;
- споріднене з дінд. bhăgaḥ «наділяючий, податель, пан, владика», bhájati, bhájate «наділяє», ав. bаүа «господь, бог», baχšaiti «бере участь»;
- можливо, через давніше значення «майно, їжа» пов’язане з укр. [бог] «шлунок, рубець», богу́н «тс.», гр. φαγετν «їсти, пожирати», алб. bagëti «велика рогата худоба»;
- неодноразово висловлювана думка про пряме запозичення з іранських мов (Корш Сб. Сумцову 53; Миккола РФВ 48, 278; Solmsen KZ 34, 49; Muszyński PZJP 92–93 та ін.) не витримує критики;
- р. бр. болг. м. бог, др. богъ, п. слн. bóg, ч. bůh, слц. boh, вл. bóh, нл. bog, полаб. büg, схв. Бȏг, стсл. богъ;
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. Київ, 1907—1909. Т. 1. С. 81.
