Відмінності між версіями «Богомілець»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Ілюстрації)
Рядок 16: Рядок 16:
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богомілець 1810 130424.jpeg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богомілець 1810 130424.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богомілець 1813 2024.jpg]
+
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богомілець 1813 2024.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богомілець 1813 2024.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}

Версія за 18:15, 14 квітня 2024

Богомілець, -льця, м. Богомолець.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Богомольний — богомо́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
Богомольний — БОГОМО́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що богомі́льний. Карпо прикинув таке слiвце, що богомольний Кайдаш плюнув i знов вибiг з повiтки (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах

Богомольний — РЕЛІГІ́ЙНИЙ (який вірить у Бога), БОГОМІ́ЛЬНИЙ (БОГОМО́ЛЬНИЙ), ВІ́РУЮЧИЙ, ВІ́РНИЙ, НА́БОЖНИЙ, ПОБО́ЖНИЙ, СВЯТОБЛИ́ВИЙ, БЛАГОЧЕСТИ́ВИЙ книжн. Словник синонімів української мови 

Богомольний — БОГОМО́ЛЬНИЙ, БОГОМІ́ЛЬНИЙ, а, е, заст. Який вірить у бога, старанно виконує релігійні обряди, багато молиться; побожний. Наділив її бог розумом, вона й богобоязлива, і богомольна (Кв.-Осн., II, 1956, 79); Був собі чернець і такий богомільний (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах

Ілюстрації

Богомілець 1810 130424.jpeg Богомілець 1813 2024.jpg

Медіа

Див. також

Вимова богомілець за покликанням: https://educalingo.com/uk/dic-uk/bohomilets

Богомілець [bohomiletsʹ]

Джерела та література

Зовнішні посилання