Відмінності між версіями «Богиня»
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | ||
'''Богиня, -ні,''' ''ж.'' 1) Богиня. ''Юнона, як богиня, знала, що Турну прийдеться пропасть.'' Котл. Ен. 2) Употребляется какъ названіе обожаемой. ''Не розстану, бо тя люблю серцем і душею, буду тобі віком служив, тілько будь моєю. Ой як би ся прийшло з тобою розстати, богине, буду жити в густім лісі і в темній пустині.'' Чуб. V. 250. | '''Богиня, -ні,''' ''ж.'' 1) Богиня. ''Юнона, як богиня, знала, що Турну прийдеться пропасть.'' Котл. Ен. 2) Употребляется какъ названіе обожаемой. ''Не розстану, бо тя люблю серцем і душею, буду тобі віком служив, тілько будь моєю. Ой як би ся прийшло з тобою розстати, богине, буду жити в густім лісі і в темній пустині.'' Чуб. V. 250. | ||
| Рядок 26: | Рядок 26: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | БОГИНЯ, і, жін. | |
| + | |||
| + | 1. В античній міфології і деяких східних релігіях — божество жіночої статі. [Кассандра:] Боги й богині тільки слуги в храмі (Леся Українка, II, 1951, 274); * Образно. Приходь же, весно: вже готові всі ми Тебе, богине пишна, зустрічати (Володимир Самійленко, I, 1958, 116); * У порівняннях. [Ткаля:] Не перший рік живе вона [принцеса] між нами, кохання королівське все росте, але вона байдужа й гордовита, не як принцеса вже, а як богиня (Леся Українка, II, 1951, 190); | ||
| + | // Скульптурна фігура такого божества. В руїнах давній храм на гострому шпилі, Там незворушно сплять у мертвому спокої Богині з мармуру (Микола Зеров, Вибр., 1966, 467). | ||
| + | |||
| + | 2. перен. Про жінку, дівчину надзвичайної, чарівної вроди. Дріадам нічого робить Перед такою красотою, Перед богинею такою! (Тарас Шевченко, II, 1953, 335); | ||
| + | // Про кохану жінку. — Музо моя, богине моя! — думав Балабуха, пригадуючи собі Онисю (Нечуй-Левицький, III, 1956, 26). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 209. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богиня.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богиня1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богиня2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богиня3.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| + | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| Рядок 43: | Рядок 53: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] |
| + | {{subst:Шаблон:Інститут суспільства}} | ||
Поточна версія на 23:34, 23 січня 2014
Богиня, -ні, ж. 1) Богиня. Юнона, як богиня, знала, що Турну прийдеться пропасть. Котл. Ен. 2) Употребляется какъ названіе обожаемой. Не розстану, бо тя люблю серцем і душею, буду тобі віком служив, тілько будь моєю. Ой як би ся прийшло з тобою розстати, богине, буду жити в густім лісі і в темній пустині. Чуб. V. 250.
Зміст
Сучасні словники
Боги́ня, жін. мн. -і; д. і м -і, мн. -я́м,-я́х;р. -і,мн. -нь; ор. –ею,мн. -ями;
Тлумачення:
Боги́ня 1) В античній міфології та деяких східних релігіях – божество жіночої статі. || Скульптурна фігура такого божества. 2) перен. Про жінку, дівчину надзвичайної, чарівної вроди. || Про кохану жінку.
Фонетичний запис: [богин´а]
Морфологічний запис: бог-ин-я
Словотворення: богиня → божественний
Синоніми:красуня, краля,красови́ця діал., гра́ція поет. заст..
Етимологія слова:
Сучасні словники
БОГИНЯ, і, жін.
1. В античній міфології і деяких східних релігіях — божество жіночої статі. [Кассандра:] Боги й богині тільки слуги в храмі (Леся Українка, II, 1951, 274); * Образно. Приходь же, весно: вже готові всі ми Тебе, богине пишна, зустрічати (Володимир Самійленко, I, 1958, 116); * У порівняннях. [Ткаля:] Не перший рік живе вона [принцеса] між нами, кохання королівське все росте, але вона байдужа й гордовита, не як принцеса вже, а як богиня (Леся Українка, II, 1951, 190); // Скульптурна фігура такого божества. В руїнах давній храм на гострому шпилі, Там незворушно сплять у мертвому спокої Богині з мармуру (Микола Зеров, Вибр., 1966, 467).
2. перен. Про жінку, дівчину надзвичайної, чарівної вроди. Дріадам нічого робить Перед такою красотою, Перед богинею такою! (Тарас Шевченко, II, 1953, 335); // Про кохану жінку. — Музо моя, богине моя! — думав Балабуха, пригадуючи собі Онисю (Нечуй-Левицький, III, 1956, 26).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 209.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
{{subst:Шаблон:Інститут суспільства}}
