Відмінності між версіями «Бовдур»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Бовдур, -ра,''' ''м.'' 1) Дымовая труба. Чуб. VII. 380. ''Повна хата (відьом) назбіралась. Вийняли во...)
 
(Медіа)
 
(не показано 5 проміжних версій цього учасника)
Рядок 2: Рядок 2:
  
 
[[Категорія:Бо]]
 
[[Категорія:Бо]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словникахх
 +
 +
===[http://sum.in.ua/s/Bovdur Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
БОВДУР, а, чол.
 +
 +
1. Димар (у хаті, на хаті). Темним стовбом дим пішов з його бовдура (Словник Грінченка); Сідало за снігами сонце, а проти сонця — дими з бовдурів.. мчали у прозоре небо (Степан Васильченко, II, 1959, 143).
 +
 +
2. діал. Стовп диму, клуб туману, хмар і т. ін. 3.. хмари виривались грізні бовдури (Петро Козланюк, Мандрівники, 1946, 38);  * Образно. Виступали, щораз виразніше, темні стіни лісів, стіжкуваті бовдури розрізнених дерев (Іван Франко, III, 1950, 92).
 +
 +
3. лайл. Про грубу, нерозумну людину; дурень, недотепа, йолоп, гевал. — Якою ж вона тобі снилась? чи таким бовдуром, як і ти? — спитав його Дашкович (Нечуй-Левицький, I, 1956, 347); — За тобою, бовдуре, плачуть! (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 393); Мартин вважає Омелька бовдуром, а насправді цей безправний наймит стоїть на цілу голову вище від свого гоноровитого господаря (Історія української літератури, I, 1954, 454);  * У порівняннях. Чіпка собі блудить, як бовдур, не знає, що й розпочати (Панас Мирний, II, 1954, 292).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 206.
 +
 +
===[http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B4%D1%83%D1%80 Тлумачний словник української мови]===
 +
-а, ч.
 +
1) Димар (у хаті, на хаті).
 +
2) діал. Стовп диму, клуб туману, хмар і т. ін.
 +
3) лайл. Про грубу, нерозумну людину; дурень, недотепа, йолоп, гевал.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dumar1.jpeg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dumar2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dumar3.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dum.jpeg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|K0kdOaDth5Y}}
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Поточна версія на 10:13, 28 листопада 2013

Бовдур, -ра, м. 1) Дымовая труба. Чуб. VII. 380. Повна хата (відьом) назбіралась. Вийняли вони із печі черепок чогось та й стали мазать ним під руками. Помаже оце під руками та й полетить у бовдурь. Грин. I. 60. Темним стовбом дим пішов з його бовдура. 2) Густой клубъ дыма, густая туча. Фр. Пр. 63. 3) Шесть, жердь у рыболововъ. 4) Болванъ, чурбанъ, неотеса. Фр. Пр. 63. Стирчить мов бовдур. Стоитъ, какъ болванъ. Ум. Бовдурець, бовдурчик.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словникахх

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БОВДУР, а, чол.

1. Димар (у хаті, на хаті). Темним стовбом дим пішов з його бовдура (Словник Грінченка); Сідало за снігами сонце, а проти сонця — дими з бовдурів.. мчали у прозоре небо (Степан Васильченко, II, 1959, 143).

2. діал. Стовп диму, клуб туману, хмар і т. ін. 3.. хмари виривались грізні бовдури (Петро Козланюк, Мандрівники, 1946, 38); * Образно. Виступали, щораз виразніше, темні стіни лісів, стіжкуваті бовдури розрізнених дерев (Іван Франко, III, 1950, 92).

3. лайл. Про грубу, нерозумну людину; дурень, недотепа, йолоп, гевал. — Якою ж вона тобі снилась? чи таким бовдуром, як і ти? — спитав його Дашкович (Нечуй-Левицький, I, 1956, 347); — За тобою, бовдуре, плачуть! (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 393); Мартин вважає Омелька бовдуром, а насправді цей безправний наймит стоїть на цілу голову вище від свого гоноровитого господаря (Історія української літератури, I, 1954, 454); * У порівняннях. Чіпка собі блудить, як бовдур, не знає, що й розпочати (Панас Мирний, II, 1954, 292). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 206.

Тлумачний словник української мови

-а, ч. 1) Димар (у хаті, на хаті). 2) діал. Стовп диму, клуб туману, хмар і т. ін. 3) лайл. Про грубу, нерозумну людину; дурень, недотепа, йолоп, гевал.

Ілюстрації

Dumar1.jpeg Dumar2.jpg Dumar3.jpg Dum.jpeg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання