Блідний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:43, 27 листопада 2013; Лёля (обговорення • внесок)
Блідний, -а, -е = Блідий. а, е, розм., рідко. Те саме, що блідий 1, 2. Блідна [Оксана], труситься, мов лихоманка її б'є (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 286); І блідний місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав (Тарас Шевченко, I, 1951, 3); Над лісом небо здавалося бліднішим (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 24).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
