Відмінності між версіями «Блискання»
(Створена сторінка: '''Блискання, -ня,''' ''с.'' Сверканіе. Категорія:Бл) |
|||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Бл]] | [[Категорія:Бл]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | . БЛИ́СКАННЯ, я, сер. Дія за значенням блискати. Тіснота, галас, лайка, гуркіт возів, і знову чорна дорога в гори, блискання іскор, викресаних підковами, клекіт копит (Олесь Гончар, III, 1959, 82). | ||
| + | БЛИСКАТИ, аю, аєш, недок. | ||
| + | 1. тільки 3 ос. Раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом; поблискувати. Поле зеленілось, як оксамит зелений, росиночки блискали, сонечко зіходило (Марко Вовчок, I, 1955, 349); Надворі душно, як у пеклі, а на всьому небі блискає страшна блискавка і гримить грім (Нечуй-Левицький, II, 1956, 247); Там десь у темряві блискає вогнями санаторій (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 181); | ||
| + | // Яскраво спалахувати. Поглянь — ракета йде до хмар І домни блискає пожар (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 41); * Образно. Коли ти дивився на море, твої очі робилися такими ж синіми і блискала радість, як у птиці в блакитних просторах (Андрій Головко, I, 1957, 78); | ||
| + | // безос. Ніч. Гримить і блискає (Іван Франко, IX, 1952, 227); Тільки блискало у хмарах та ревли із гір потоки (Павло Тичина, II, 1957, 19). | ||
| + | 2. чим. Уривчасто, з перервами світити; блимати (у 2 знач.). | ||
| + | ♦ Блискати [очима (оком)] на кого — що — кидати погляд (погляди), поглядати на кого-, що-небудь. — Так він вас і прийме, командуючий.., — сказав Славко і пригнувся над столом, косо блискаючи оком на батька (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 75). | ||
| + | 3. перен. Раптово з'являтися. — Дожену, — блискає думка Яреськові (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 316). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | Блискання, -ня, с. Сверканіе. | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | БЛИ́СКАННЯ, я, с. Дія за знач. бли́скати. Тіснота, галас, лайка, гуркіт возів, і знову чорна дорога в гори, блискання іскор, викресаних підковами, клекіт копит (Гончар, III, 1959, 82). | ||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | блискання | ||
| + | -я, с. | ||
| + | Дія за знач. блискати. | ||
| + | блискати — 1) (раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом), мигати, виблискувати, блискоті[а]ти, розблискувати(ся); поблискувати, полискувати, зблискувати (злегка / час від часу блискати); проблискувати (слабко, невиразно блискати крізь яку… … Словник синонімів української мови | ||
| + | блискати — кам, каш, кат, Пн. Блискати, поблискувати … Словник лемківскої говірки | ||
| + | блискати — БЛИСКА|ТИ (1*), Ю, ѤТЬ гл. То же, что блистати: с нб҃си на кони(х) ˫авишасѩ анг҃ли. сблискающими ѡружьи. ГБ XIV, 141а … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) | ||
| + | блискати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови | ||
| + | світити — I (про вогонь, небесні світила, ліхтарі тощо випромінювати світло), світитися, горіти, променіти, променітися, променитися, промінитися, зоріти; мерехтіти, блимати, мигтіти, мріти, іскритися, тремтіти, тріпатися, мигати, полискувати, ряхтіти… … Словник синонімів української мови | ||
| + | блеск — русск. цслав. блѣскъ αὑγή, сербохорв. бли̏jесак, словен. blȇsk, др. чеш. blesk, польск. blask. Связаночередованием гласных со ст. слав. бльштати ἀναστράπτειν, блискати στίλβειν (Супр.), русск. цслав. блисцати(Остром.). Родственно лит.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:21.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:125.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:369.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|S6s1Ee94M-M}} | ||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
| + | |||
| + | ===[адреса посилання]=== | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 16:36, 16 листопада 2018
Блискання, -ня, с. Сверканіе.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
. БЛИ́СКАННЯ, я, сер. Дія за значенням блискати. Тіснота, галас, лайка, гуркіт возів, і знову чорна дорога в гори, блискання іскор, викресаних підковами, клекіт копит (Олесь Гончар, III, 1959, 82). БЛИСКАТИ, аю, аєш, недок. 1. тільки 3 ос. Раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом; поблискувати. Поле зеленілось, як оксамит зелений, росиночки блискали, сонечко зіходило (Марко Вовчок, I, 1955, 349); Надворі душно, як у пеклі, а на всьому небі блискає страшна блискавка і гримить грім (Нечуй-Левицький, II, 1956, 247); Там десь у темряві блискає вогнями санаторій (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 181); // Яскраво спалахувати. Поглянь — ракета йде до хмар І домни блискає пожар (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 41); * Образно. Коли ти дивився на море, твої очі робилися такими ж синіми і блискала радість, як у птиці в блакитних просторах (Андрій Головко, I, 1957, 78); // безос. Ніч. Гримить і блискає (Іван Франко, IX, 1952, 227); Тільки блискало у хмарах та ревли із гір потоки (Павло Тичина, II, 1957, 19). 2. чим. Уривчасто, з перервами світити; блимати (у 2 знач.). ♦ Блискати [очима (оком)] на кого — що — кидати погляд (погляди), поглядати на кого-, що-небудь. — Так він вас і прийме, командуючий.., — сказав Славко і пригнувся над столом, косо блискаючи оком на батька (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 75). 3. перен. Раптово з'являтися. — Дожену, — блискає думка Яреськові (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 316).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Блискання, -ня, с. Сверканіе.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
БЛИ́СКАННЯ, я, с. Дія за знач. бли́скати. Тіснота, галас, лайка, гуркіт возів, і знову чорна дорога в гори, блискання іскор, викресаних підковами, клекіт копит (Гончар, III, 1959, 82).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
блискання -я, с. Дія за знач. блискати. блискати — 1) (раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом), мигати, виблискувати, блискоті[а]ти, розблискувати(ся); поблискувати, полискувати, зблискувати (злегка / час від часу блискати); проблискувати (слабко, невиразно блискати крізь яку… … Словник синонімів української мови блискати — кам, каш, кат, Пн. Блискати, поблискувати … Словник лемківскої говірки блискати — БЛИСКА|ТИ (1*), Ю, ѤТЬ гл. То же, что блистати: с нб҃си на кони(х) ˫авишасѩ анг҃ли. сблискающими ѡружьи. ГБ XIV, 141а … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) блискати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови світити — I (про вогонь, небесні світила, ліхтарі тощо випромінювати світло), світитися, горіти, променіти, променітися, променитися, промінитися, зоріти; мерехтіти, блимати, мигтіти, мріти, іскритися, тремтіти, тріпатися, мигати, полискувати, ряхтіти… … Словник синонімів української мови блеск — русск. цслав. блѣскъ αὑγή, сербохорв. бли̏jесак, словен. blȇsk, др. чеш. blesk, польск. blask. Связаночередованием гласных со ст. слав. бльштати ἀναστράπτειν, блискати στίλβειν (Супр.), русск. цслав. блисцати(Остром.). Родственно лит.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Ілюстрації
|
|
x140px |
