Биндючитися

Биндючитися, -чуся, -чишся, гл. = Бундючитися.

Визначення

Поводитися бундючно, чванливо

Синоніми

чванитися, величатися, заноситися, пишатися, зарозуміватися, жм. приндитися, кокошитися, пиндючитися, гороїжитися, ок. ставитися, г. фудулитися, обр. гнути кирпу, підіймати носа, високо нестися <літати>, закопилювати губу, вдаватися в пиху; док. загордіти.

Література

Він живе тілько тут, бач, возний — так і бундючиться, що помазався паном (Іван Котляревський, II, 1953, 28); — Ти гляди мені, жени коні під самісінький ґанок: треба бундючиться! — навчав отець Харитін погонича (Нечуй-Левицький, III, 1956, 168); Він [пан Купа], запорожець колишній, бундючиться, величається.. супроти простих людей (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 219).