Відмінності між версіями «Бескид»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Бориса Грінченка== | ||
'''Бескид, -ду,''' ''м.'' 1) Гора. Желех. 2) Також в мн. '''Бескиди.''' Часть Карпатъ отъ Яблонки до источниковъ р. Стрыя на сѣверномъ и р. Латорицы на южномъ склонѣ. Гол. I. Геогр. оч. 558. | '''Бескид, -ду,''' ''м.'' 1) Гора. Желех. 2) Також в мн. '''Бескиди.''' Часть Карпатъ отъ Яблонки до источниковъ р. Стрыя на сѣверномъ и р. Латорицы на южномъ склонѣ. Гол. I. Геогр. оч. 558. | ||
| − | + | ==Сучасні словники== | |
| − | [http://sum.in.ua/s/beskyd БЕ́СКИ́Д, БЕСКЕД, БЕСКЕТ, у, чол. | + | [http://sum.in.ua/s/beskyd Академічний тлумачний словник] |
| − | + | БЕ́СКИ́Д, БЕСКЕД, БЕСКЕТ, у, чол. | |
1. Круте урвище, провалля. Звалюсь з високої скелі в глибокий бескид або кручу — і скочусь.., не забившись (Олекса Стороженко, I, 1957, 352); — І понесло мене.. аж геть поза.. якісь кручі, та яруги, та бескеди... (Марко Вовчок, VI, 1956, 272); Від вас по праву руч збігає вниз шлях, наче змій-велетень, в'ється він поміж деревом, а по ліву — яри та бескети (Панас Мирний, IV, 1955, 315). | 1. Круте урвище, провалля. Звалюсь з високої скелі в глибокий бескид або кручу — і скочусь.., не забившись (Олекса Стороженко, I, 1957, 352); — І понесло мене.. аж геть поза.. якісь кручі, та яруги, та бескеди... (Марко Вовчок, VI, 1956, 272); Від вас по праву руч збігає вниз шлях, наче змій-велетень, в'ється він поміж деревом, а по ліву — яри та бескети (Панас Мирний, IV, 1955, 315). | ||
2. Гора, скеля. Я зійду на тії гори, На ті бескиди стрімкі, Де на замку на руїнах Грають проміні палкі (Леся Українка, IV, 1954, 120); Стриманої сили Вщерть сповнені, струмочки з верховин Підточували бескиди камінні (Ігор Муратов, Осінні сурми, 1964, 36); На крайньому бескеті стояло кілька смерек (Юрій Смолич, II, 1958, 112); * Образно. Бескиди хмар громадились на обрії (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 175); * У порівняннях. За нею [гаванню], уздовж Дніпра, вогнистими бескидами звелися заводи (Яків Баш, Надія, 1960, 7). | 2. Гора, скеля. Я зійду на тії гори, На ті бескиди стрімкі, Де на замку на руїнах Грають проміні палкі (Леся Українка, IV, 1954, 120); Стриманої сили Вщерть сповнені, струмочки з верховин Підточували бескиди камінні (Ігор Муратов, Осінні сурми, 1964, 36); На крайньому бескеті стояло кілька смерек (Юрій Смолич, II, 1958, 112); * Образно. Бескиди хмар громадились на обрії (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 175); * У порівняннях. За нею [гаванню], уздовж Дніпра, вогнистими бескидами звелися заводи (Яків Баш, Надія, 1960, 7). | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 163. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 163. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
[[Категорія:Бе]] | [[Категорія:Бе]] | ||
Версія за 12:36, 14 листопада 2017
Словник Бориса Грінченка
Бескид, -ду, м. 1) Гора. Желех. 2) Також в мн. Бескиди. Часть Карпатъ отъ Яблонки до источниковъ р. Стрыя на сѣверномъ и р. Латорицы на южномъ склонѣ. Гол. I. Геогр. оч. 558.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник БЕ́СКИ́Д, БЕСКЕД, БЕСКЕТ, у, чол. 1. Круте урвище, провалля. Звалюсь з високої скелі в глибокий бескид або кручу — і скочусь.., не забившись (Олекса Стороженко, I, 1957, 352); — І понесло мене.. аж геть поза.. якісь кручі, та яруги, та бескеди... (Марко Вовчок, VI, 1956, 272); Від вас по праву руч збігає вниз шлях, наче змій-велетень, в'ється він поміж деревом, а по ліву — яри та бескети (Панас Мирний, IV, 1955, 315).
2. Гора, скеля. Я зійду на тії гори, На ті бескиди стрімкі, Де на замку на руїнах Грають проміні палкі (Леся Українка, IV, 1954, 120); Стриманої сили Вщерть сповнені, струмочки з верховин Підточували бескиди камінні (Ігор Муратов, Осінні сурми, 1964, 36); На крайньому бескеті стояло кілька смерек (Юрій Смолич, II, 1958, 112); * Образно. Бескиди хмар громадились на обрії (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 175); * У порівняннях. За нею [гаванню], уздовж Дніпра, вогнистими бескидами звелися заводи (Яків Баш, Надія, 1960, 7). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 163.
