Безпробудний

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Безпробудний, -а, -е. Непробудный. Опочивав сном тихим, безпробудним. К. Іов. 8.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980) БЕЗПРОБУ́ДНИЙ, а, е. Те саме, що непробудний. Опочивав сном тихим, безпробудним (Словник Грінченка); Поміщик Золотарьов спинився перед Сашком, дивлячись на нього мутнуватими очима безпробудного п'янички (Юрій Смолич, Світанок.., 1956, 39).


Ілюстрації

Bezprobudniy071021.jpg Bezprobudniy22102021.jpg

Медіа

Іншими мовами

Безпробудний 1) (про сон) unawakable, impossible to awaken

безпробудний сон — sound (deep, heavy) sleep; перен. the eternal sleep, death

спати безпробудним сном — to sleep soundly, to be in a deep (heavy) sleep

2) перен. (який не знає міри) unrestrained

безпробудне пияцтво — incessant drinking

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 143.